ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ ДОХОДІВ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Анотація

У статті виявлено, що державна політики щодо формування місцевих доходів у контексті соціально-економічного розвитку регіонів потребує перегляду і змін. Зокрема, це стосується ситуації необ’єктивного та непропорційного розподілу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків. Наразі проблема підсилюється внаслідок навантаження на місцеві бюджети у зв’язку з вимушеним внутрішнім переміщенням населення. І хоча реформа децентралізації надала місцевим органам влади значної фінансової автономії, вказані недоліки держаної політики мають місце і можуть бути вирішені запровадженням законодавчих змін з урахуванням пропорції розподілу; кількості населення; надходження доходів місцевих бюджетів, за відповідний звітний період року, що передує плановому; приведеного індексу відносної податкоспроможності зведеного бюджету територіальної громади. Мета роботи. Метою статті є аналіз державної політики щодо формування місцевих доходів у контексті соціально-економічного розвитку регіонів. Методологія. У запропонованій статті особливу увагу приділено аналізу аспектам державної політики, направленої на формування доходів місцевих бюджетів для досягнення стратегічних цілей розвитку та підвищення економічного потенціалу регіонів. Наукова новизна. Доведено, що актуальною проблемою розвитку регіонів є ефективне формування доходів місцевих бюджетів. Забезпечення дохідної частини бюджету неможливе без реалізація державної політики щодо пропорційності та обґрунтованості міжбюджетних відносин. Висновки. Зазначається, що доходи місцевих бюджетів відіграють важливу роль у забезпеченні життєздатності та розвитку територіальних громад, а тому їх формування повинно відбуватися відповідно до потреб регіонів з урахуванням кількості населення, що сформувалася в результаті вимушеного переміщення. Констатовано, на формування дохідної частини бюджету та можливість її інвестування в проекти розвитку впливає державна політика, яка повинна бути наразі орієнтована на пропорційність розподілу дотацій, забезпечення підтримки найбільш густонаселених територій, врахування податкоспроможності та економічного потенціалу регіону.