КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ВИМІРІ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-2(68)-21Ключові слова:
державне управління, громадянське суспільство, глобальна демократизація, демократизація соціальних відносин, принципи державного управлінняАнотація
У статті проаналізовані сучасні теорії трансформації держав та суспільства в контексті модернізації державного управління. Обґрунтовано, що парадигма розвитку країн та суспільств спричинила необхідність подивитися на те, як глобальні проблеми людства вплинули на організацію життя в цілому та державному управлінні окремо, оскільки це стосується життя будь-якої людини на Землі. При модернізації та реформуванні системи державного управління слід враховувати наступні принципи: принцип об'єктивності; принцип універсальності; принцип випереджального розвитку в державному управлінні; принцип демократії; принцип розділення влади та розділення влади; принцип законності; принцип оптимізації. Автором зауважено, що у процесі розгляду проблем взаємодії між державною політикою та державним управлінням важливо врахувати дві обставини найбільш фундаментального характеру: а) глобальна демократизація соціального життя та соціальних відносин; б) утворення принципово різних, нових основ громадянського урядування (тут, на державному рівні домінує місцеве самоврядування); в) розвиток та зміцнення впливу на стан громадянського суспільства. Враховуючи зміни в державній політиці, а також потужну демократизацію соціальних відносин, наявну нормативно-правову базу, можна зазначити, що в Україні є основи подальшого вдосконалення державного управління в Україні. Система такого розвитку є основними основою подальших відносин між країною та суспільством, владою та громадянами. Ми включаємо наступне: присутність та розвиток, розширення діалогу між державною владою та організаціями громадянського суспільства на дійсно гуманістичні, демократичні принципи; розширення та зміцнення контролю над діяльністю держави, влади громадянського суспільства, покращення практики звітування влади для громадськості для їх діяльності; всі види стимулів для розвитку та підтримки державою, її ініціативні принципи громадян, політичних партій та державних організацій та активна підтримка цивільної діяльності.
Посилання
Михайлов В., Андрієнко М., Гаман П. Світові тенденції модернізації державного управління: досвід для України. Вчені записки Університету «КРОК». 2021. № 1 (61). С. 95–101.
Вдовичин І.Я. Криза концепту соціальної держави чи криза управління? Сучасна парадигма публічного управління : Збірник тез ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (19–22 жовтня 2021 р.) / За наук. ред. к.е.н., доцента Стасишина А.В. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, Львів, 2021. С. 12–16.
Печчеи А. Человеческие качества. Пер с англ. М., 1989. 441 с.
Іванов В.М. Управлінська парадигма ХХІ століття. Фахівець. 2003. № 4.
Куйбіда В.С., Шпекторенко І. В. Методологія публічного управління як система: теоретичні та практичні аспекти. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2022. Випуск 29. С. 7–12.
Райт Т. Державне управління / пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленка, С. Соколик. Київ: Основи, 1994. 191 с.
Гурне Б. Державне управління (пер. з франц. В. Шовкуна). Київ. 2003. 252 с.
Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М. Міхненко та ін.; за ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна. К.: НАДУ, 2010. 820 с.
Шаповал В.М. Державний лад країн світу. К.: Український Центр Правничих Студій, 1999. 320 с.
Мельник О.В. Конституційно-правова відповідальність вищих органів державної влади. Автореф. дис. кандидата юрид. наук. Київ, 2000. 17 с.
Шуляк С.В. Неопатримональні диктатури в арабському світі: аналіз баасистської моделі: Автореф. дис. канд. політ. наук. 23.00.01 – теорія та історія політичної науки. Дніпропетровськ, 2004. 18 с.
Растоу Д.А. Переходи до демократії: спроба створення динамічної моделі. Демократія: Антологія / упоряд. О. Проценко. Київ: Смолоскип, 2005. 594 с.
Політологічний енциклопедичний словник / упор. В.П. Горбатенко, за ред. Ю.С. Шемчушенка, В.Д. Бабкіна. 2-ге вид., доп. і перероб. К.: «Ґенеза», 2004. 736 с.
Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії імені Г.С. Сковороди; [редкол.: В.І. Шинкарук (голова) та ін.]. – Київ: Абрис, 2002. VI, 742 с.
Шляхтун П.П. Парламентаризм: словник-довідник. К., 2003. 151 с.
Гарькавець С.О. Соціальні конфлікти: Словник-довідник. Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2020. 120 с.
Сурмін Ю.П., Бідзюра І.П.Соціологія управління. К.: «Освіта України», 2012. 687 с.
Словник соціологічних і політологічних термінів / Нар. укр. акад.; за заг. ред.: В.І. Астахової [та ін.] ; уклад. В.І. Астахова [та ін.]. Київ: Вища шк., 1993. 140 c.
Сергиенко Н.А., Твердохлеб М.Н. Какая демократия нам нужна? Наукові праці МАУП. Вип. 5. Актуальні питання політології. 2003. С. 70–75.
Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: монографія 2-ге вид. стериотип. К.: МАУП. 2001. 384 с.
Mitchel J., Mitchel W. Policy Analusis and Pabllic Policy: An Introduction to Political Science. Chicago: R and McNally and Company. 1969. 685 p.
Ash T.6. The Magie Lautern. The Revolution of 89 Witnessed in Warszaw, Budapesht, Berlin and Prague. N.4.: Razdom Houze.1990.
Fishkin J.S. Democracy and Accountbility. Journal of Human Development. 2003. Vol.4. № 1-12 p.
Магомедов К. Диалектика взаимодействия правового государства и гражданского общества. М.: Изд-во МГАПИ. 1997. С. 15–20.
Креміна І.О., Скрипнюк О.В., Перегуда Е.В. та ін. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії: монографія. К.: Логос. 2007. 520 с.
Міл Дж.С. Про свободу: есе. К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи». 2001. 325 с.
Briton A.T. Civil society Outside of Democracy: A. Treory. Ann Arbor: Pro.Quest. 2007. 311 k.