ОСОБЛИВОСТІ ДЕМОКРАТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ У ПОСТКОЛОНІАЛЬНИХ КРАЇНАХ АЗІЇ

Анотація

Стаття присвячена всесторонньому порівняльному аналізу моделей управління Тайваню та Бангладеш через призму Індексу демократії (Democracy Index) від The Economist Intelligence Unit та Всесвітніх показників управління (WGI). Наукове дослідження розкриває історичне підґрунтя формування політичних систем обох держав, визначає їхній шлях від авторитарних режимів до демократичних структур. Обидві країни мають спільне авторитарне минуле і пройшли важкі періоди до демократизації суспільства, однак їхні шляхи зростання мають певні відмінності. Методологічним фундаментом дослідження слугують кількісні показники Індексу демократії за період 2006–2023 рр. та Всесвітніх показників управління за період 2013–2023 рр. Проаналізовано динаміку п’яти «підіндексів» (а у тексті шість, наче) Індексу демократії: виборчого плюралізму, функціонування уряду, політичної участі, політичної культури та громадянських свобод. Особливу увагу приділено еволюції шести ключових індикаторів якості управління: праву голосу та підзвітності, політичній стабільності, ефективності управління, регуляторній якості, верховенству права та контролю корупції. Результати дослідження показують вагомі відмінності в еволюції демократії Тайваню та Бангладеш. Тайвань ілюструє стабільну демократію з високими показниками виборчого плюралізму та громадянських свобод, тоді як Бангладеш протягом довгого часу залишається країною з перехідним режимом. Також він виявляє стабільно високі індикатори демократичних інститутів, ефективного державного управління та розвиненого політичного клімату. Бангладеш перебуває в перехідному режимі з вираженими авторитарними тенденціями, що характеризується обмеженими громадянськими свободами, політичною нестабільністю та низькою якістю державного управління. Порівняння двох цих країн дозволяє визначити ключові чинники, що сприяють або перешкоджають еволюції демократії в різних обставинах. Наукова новизна наукового дослідження полягає в всесторонньому порівняльному аналізі демократичних змін у Тайвані та Бангладеш на основі сучасних кількісних методик оцінки державного управління. Практичне значення роботи полягає в можливості використання результатів для розуміння трансформаційних процесів у демократичних системах, що розвиваються, та прогнозування подальших тенденцій інституційного розвитку.