КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕМОКРАТІЇ ТА СИСТЕМИ СТРИМУВАНЬ І ПРОТИВАГ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-1(77)-7Ключові слова:
система стримувань і противаг, демократія, поділ влади, консенсусна демократія, мажоритарна демократіяАнотація
Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку між демократією як функціональної характеристики форми держави та системою стримувань і противаг як інституційним механізмом поділу та обмеження влади. У демократичних державах необхідність ефективного функціонування інститутів представницької демократії тісно пов’язана з потребою в юридичних та політичних механізмах, які перешкоджають концентрації влади в руках однієї гілки або посадової особи. У статті аналізується, як система стримувань і противаг може як зміцнювати, так і ускладнювати реалізацію демократичних принципів, зокрема прозорість, підзвітність, участь громадян у прийнятті рішень. Розглянуто історико-теоретичні засади виникнення концепції поділу влади та системи стримувань і противаг, зокрема її розвиток у працях Ш. Монтеск’є та Дж. Локка. Взаємозв’язок системи стримувань і противаг та демократії очевидний.Система стримувань і противаг є інтегрованою сукупністю повноважень органів різних гілок державної влади, що дає їм змогу урівноважувати й обмежувати одна одну. У свою чергу, демократія є формою і методом організації влади, яка забезпечує урівноваження й обмеження повноважень різних гілок влади. Поділ державної влади та система стримувань і противаг сприяють розширенню та якісному поглибленню демократичних основ суспільства задля того, щоб демократія здійснювалася з найбільшою повнотою й послідовністю. У дослідженні використовуються методи системний, порівняльний, інституційний. Практична значущість роботи полягає у можливості застосування її висновків для забезпечення ефективності функціонування системи стримувань і противаг в демократіях, зокрема в умовах політичної поляризації, кризи довіри та загроз авторитаризму. Отримані результати сприяють детальному розумінню системи стримувань і противаг у нових моделях демократії в ХХІ столітті.
Посилання
Бортніков В. І. Політична участь і демократія: українські реалії: монографія. Луцьк : Вежа, 2007. 524 c.
Паламарчук В. М., Литвиненко О. В., Янішевський С. О. Трансформації демократії та пошук стратегії суспільно-політичного розвитку України: монографія. К. : НІСД, 2003.120 с.
Скрипнюк О. В. Демократія: Україна і світовий вимір (концепції, моделі та суспільна практика). К., Логос. 2006. 368 с.
Цвєтков В. В. Демократія і державне управління: теорія, методологія, практика. Юридична думка. 2007. 336 с.
Dogan M. Strategies in Comparative Sociology. Comparative Sociology. 2002. № 1. С. 63–92.
Huntington Samuel P. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. Simon & Schuster. 2011. 368 р.
Lijphart Arend. Democracies: Patterns of Majoritarian & Consensus Government in Twenty-one Countries. New Haven: Yale University Press. 1984. 232 р.
Lijphart Arend. Democracy in Plural Societies: A Comparative Exploration. Yale University Press. 1977. 268 р.
Locke John. Two Treatises of Government. Everyman Paperbacks; Reprint edition. 336 р.
Montesqu, Charles-Louis de Secondat. De L’esprit Des Lois, Volume 1... Legare Street Press. 2023. 286 р.