СЕНС ЛЮБОВІ ЯК МОРАЛЬНОЇ ЧЕСНОТИ ЛІКАРЯ-ПСИХОЛОГА В КОНТЕКСТІ ДУХОВНОЇ ПАРАДИГМИ ПРАВОСЛАВ’Я

Анотація

Анотація. Постановка проблеми. В сучасних умовах інформаційно-технологічного прогресу спостерігається занепад суспільної моралі та падіння загальнолюдських цінностей, порушення традиційного інституту сім’ї, що загострює проблему морального виховання підростаючого покоління і, як результат – зростання ризику кризових станів особистості, які потребують медико-психологічного втручання. Тому актуальним є визначення моральних орієнтирів, на які має спиратися лікар-психолог у процесі своєї професійної діяльності, насамперед питання любові до ближнього. Формулювання мети статті. Метою є визначення особливості розуміння «любові», як морально-етичної основи професійної діяльності лікаря-психолога, з позицій канонічного православ’я. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тема любові була і є актуальною для всіх часів. Над даною темою замислювалися багато вчених та науковців, серед них: Конфуцій, Платон та Сенека, відомі педагоги – Й. Герберт, Я. Коменський, Дж. Локк, Й. Песталоцці, Ж. Ж. Руссо, а також К. Гельвецій, А. Макаренко, Ф. Прокопович, Г. Сковорода, К. Ушинський, В. Сухомлинський та інші. Особливу увагу слід звернути на праці отців церкви: Іоан Злотоуст, Августин Блаженний, Василій Великий та інші. Серед сучасних учених любов як психологічну категорію досліджували: І. Бех, О. Гай, О. Джура, О. Сухомлинська, К. Чорна, Л. Бабенко, У. Уварова, О. Яковенко та ін. Матеріали та методи дослідження. В основу методології даної статті було покладено аксіологічне вчення про духовні, моральні, естетичні цінності. Використані наступні методи дослідження: аналітичний, порівняльний, а також богословський, який дозволив осмислити священні тексти християнства. Виклад основного матеріалу. Поняття “любов” у православній інтерпретації постає водночас і як дар Божий, і як особливий стан душі. На відміну від філософських концепцій любові – ерос, або плотської любові - постає особлива християнська любов, де авторитетом є Бог, у Якому закладені основи любові, доброти, співчуття та миру. На жаль, у наш час відхід від Бога, від розуміння любові як божественного дару, збагачення не духовними, а матеріальними цінностями спричиняють величезні проблеми глобального масштабу, які відбиваються зростанням порушень психологічного здоров’я, агресії, конфліктів, депресії. Висновки та перспективи подальших досліджень. Місія лікаря-психолога вбачається, насамперед, в поверненні особистості клієнта до системи справжніх цінностей, серед яких найбільшою, за відомими словами апостола Павла, є любов. Гуманність, милосердя, співчуття, любов до людей – ось та область почуттів і моральних принципів, відкрита християнством, поставлена в основу будови нової культури, що мусить бути основою парадигми професійної діяльності лікаря-психолога.