ВПЛИВ ПЕРЕХОДУ НА ДИСТАНЦІЙНУ ФОРМУ НАВЧАННЯ НА ПСИХІЧНІ СТАНИ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-7Ключові слова:
студенти медичних спеціальностей, пандемія, дистанційне навчання, психічні стани, тривожністьАнотація
Анотація. Постановка проблеми. Перехід до дистанційного навчання, пов’язаний із пандемією COVID-19, став стре- согенним чинником для студентів медичних спеціальностей, що створило умови для підвищення рівня тривожності. Формулювання мети статті. Мета – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості проявів три- вожності у студентів медичних спеціальностей при переході на дистанційну форму навчання в зв’язку з пандемією COVID-19. Гіпотеза дослідження. Перехід на дистанційну форму навчання сприяє підвищенню рівня тривожності в студентів-медиків. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Середовище дистанційного навчання спричиняє емоційний дискомфорт та сприяє появі стану тривожності в студентів медичних навчальних закладів. Виклад основного матеріалу. Рівень тривожності вимірювали в періоди аудиторного навчання та під час дистанційного навчання, для чого використовували онлайн-опитування респондентів, до числа яких увійшли 43 студенти-медики, із них 29 дівчат та 14 юнаків, середній вік респондентів склав 18,8 років. Були використані: Шкала реактивної тривожності Ч. Спілбергера; Самооцінка психічних станів Айзенка; Шкала тривожності студента (опитувальник Ж. Тейлор в модифікації Г. Ш. Габдрєєвої). В ситуації переходу на дистанційну форму навчання, тривожність в 44,2% досліджуваних студентів-медиків зросла до високого рівня. Найбільше хвилювала студентів невизначеність щодо процедури складання іспитів у онлайн-форматі, а також критеріїв оцінювання й відпрацювання пропущених занять. Висновки та перспективи подальших досліджень. Підтверджено гіпотезу про те, що перехід на дистанційну форму навчання сприяє підвищенню рівня тривожності в студентів-медиків. Коефіцієнт кореляції між показниками тривожності під час аудиторного навчання,, виміряними за Шкалою реактивної тривожності Спілбергера та за Методикою Айзенка, становить 0,997, а під час дистанційного навчання 0,985, що свідчить про нявність прямого, тісного, сильного та функціонального зв’язку між вимірюваними результатами тривожності, що можна розцінювати як індикатор їхньої недостатньої психологічної готовності до оптимальної організації навчального процесу, нестачу навичок самоменеджменту та мотивації щодо самостійної роботи. Подальші дослідження планується спрямувати на вивчення механізмів адаптації студентів-медиків до стресових ситуацій.
Посилання
Ajmal M., & Ahmad S. Exploration of Anxiety Factors among Students of Distance Learning: A Case Study of Allama Iqbal Open University. Bulletin of Education and Research. 2019. Vol. 41(2). P. 67–78.
Al-Azzam N., Elsalem L., & Gombedza F. A cross-sectional study to determine factors affecting dental and medical students’ preference for virtual learning during the COVID-19 outbreak. Heliyon. 2020. Vol. 6(12). e05704.
Bolatov A. K., Seisembekov T. Z., Askarova A. Z. et al. Online-learning due to COVID-19 improved mental health among medical students. Medical science educator. 2021. Vol. 31(1). P. 183–192.
Ferraro, F. V., Ambra, F. I., Aruta, L., & Iavarone, M. L. (2020). Distance learning in the covid-19 era: Perceptions in Southern Italy. Education Sciences, Vol. 10(12), p. 355.
Hood N. Barrickman N. Djerjian et al. “I Like and Prefer to Work Alone”: Social Anxiety, Academic Self-Efficacy, and Students’ Perceptions of Active Learning, Cross-Disciplinary Research in Biology Education Article. 2021. Vol. 20. Issue 1. URL: https://www.lifescied.org/doi/full/10.1187/cbe.19-12-0271
Islam M. A., Barna S. D., Raihan H. et al. Depression and anxiety among university students during the COVID-19 pandemic in Bangladesh: A web-based cross-sectional survey. PloS one. 2020. Vol. 15(8). e0238162.
Jayasankara Reddy, Karishma Rajan Menon & Anjana Thattil Academic Stress and its Sources Among University Students, Biomedical and Pharmacology Journal. 2018. Vol. 11 (1). DOI: https://dx.doi.org/10.13005/bpj/1404
Jiang, Z., Wu, H., Cheng, H., et al. (2021), Twelve tips for teaching medical students online under COVID-19. Medical education online, Vol. 26(1), 1854066.
Loda, T., Löffler, T., Erschens, R., et al. (2020), Medical education in times of COVID-19: German students’ expectations–A cross-sectional study. Plos one, Vol. 15(11), e0241660.
Miller, D. G., Pierson, L., & Doernberg, S. (2020). The role of medical students during the COVID-19 pandemic. Annals of internal medicine, Vol. 173(2), pp. 145-146.
Papapanou, M., Routsi, E., Tsamakis, K., et al. (2021). Medical education challenges and innovations during COVID-19 pandemic. Postgraduate Medical Journal, Epub ahead of print: [please include Day Month Year]. doi:10.1136/postgradmedj-2021-140032
Pizzie, R. G., & Kraemer, D. J. (2019). The Academic Anxiety Inventory: Evidence for dissociable patterns of anxiety related to math and other sources of academic stress. Frontiers in psychology, Vol. 9, p. 2684.
Quintiliani, L., Sisto, A., Vicinanza, F., Curcio, G., & Tambone, V. (2022). Resilience and psychological impact on Italian university students during COVID-19 pandemic. Distance learning and health. Psychology, Health & Medicine, Vol. 27, Issue 1, pp. 69-80.
Savitsky, B., Findling, Y., Ereli, A., & Hendel, T. (2020). Anxiety and coping strategies among nursing students during the covid-19 pandemic. Nurse Education in Practice, Vol. 46, 102809.
Shahrvini, B., Baxter, S. L., Coffey, C. S., MacDonald, B. V., & Lander, L. (2021). Pre-clinical remote undergraduate medical education during the COVID-19 pandemic: a survey study. BMC Medical Education, Vol. 21(1), pp. 1-13.
Shalini G. Nayak (2019), Impact of Procrastination and Time0Management on Academic Stress among Undergraduate Nursing Students: A Cross Sectional Study, International Journal of Caring Sciences, Vol. 12, Issue 3, p. 1480
Stankovska, Gordana, Dimitrovski, Dimitar, Angelkovska, Slagana, et al.(2018), Emotional Intalligence, Test Anxiety and Academic Stress among University Students, ERIC, [Online] available at: https://eric.ed.gov/?id=ED586176
Torun, F., & Torun, S. D. (2020). The psychological impact of the COVID-19 pandemic on medical students in Turkey. Pakistan journal of medical sciences, Vol. 36(6), p. 1355.
Андрєєвська, М. В., Мар’янович, А. Т. (2021), Дистантне навчання в медичному вузі, Російські біомедичні дослідження, №1, URL: https://cyberleninka.ru/article/n/distantnoe-obuchenie-v-meditsinskom-vuze. (рос.)
Бичкова, О. В. (2020). Соціальна тривожність як корелят порушень в інтерперсональних відносинах у студентів, Актуальні проблеми правового, економічного та соціально-психологічного знання: теорія та практика: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції, С. 156-162 (рос).
Водяха, Ю. Е. (2018), Психологічна діагностика сфер особистості: лабораторний практикум, Катеринбург: УДПУ, 220 с. [Електронний ресурс] режим доступу: elar.uspu.ru/bitstream/uspu/11651/1/uch00289.pdf (рос.)
Галецька, І. І. (2012), Психологічне здоров’я як проблема національної безпеки, Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, №2(1), С. 49-58.
Галій, А. І., Кічка, Д. В. (2018), Вплив тривожності на стан самопочуття студентської молоді, Педагогіка здоров’я: зб. наук. пр. VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., Харків, 18-19 трав. 2018 р., Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди [ред. І. Ф. Прокопенкo], Харків: ХНПУ, С. 102–105.
Дрібас, С., Пінська, О., & Даценко, О. (2021). Особливості організації викладацько-студентської взаємодії в умовах дистанційного навчання. Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету, №16, С. 56-62.
Єфіменко, С. О. (2021), Особливості диссомнічного компоненту станів психічного виснаження у студентів медичного університету, Актуальні питання сучасної медицини і фармації: зб. тез доп. наук.-практ. конф. з міжнар. участю молодих вчених та студентів (м. Запоріжжя, 15-16.04.2021 р.), Запоріжжя: ЗДМУ, С. 55-56.
Заліпаєва, А. А. (2021), Взаємозв’язок рівня мотивації навчання та психологічного стану в період пандемії = The relationship between the level of learning motivation and psychological state during the pandemic: кваліфікаційна робота (проєкт) на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр» [наук. керівник к. психол. н., доц. С. І. Бабатіна]; МОН України; Херсонський держ. ун-т, Херсон: ХДУ, 36 с.
Іванченко, О. З., Мельнікова, О. З., & Мікаєлян, Г.Р. (2021), Особливості адаптації студентів першого курсу в умовах змішаної форми навчання в період карантинних обмежень, Медична освіта, № 4, С. 25-31.
Корепанова, Н. Л., Лебедєва, О. В. (2016), Тривожність, її причини та наслідки, Науково-методичний електронний журнал “Концепт”, Т. 28, С. 35–37 [Електронний ресурс] режим доступу: http://e-koncept.ru/2016/56462.htm (рос.)
Коробкова, Т. М. (2020), Професійні страхи студентів медичних спеціальностей закладів вищої освіти: робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра; спец.: 053 – психологія [наук. керівник Т.В. Іванова], Суми: СумДУ, 2020. – 84 с.
Кочурко, І. (2019), Актуальні проблеми формування психолого-педагогічної культури майбутніх спеціалістів: міжвуз. зб. наук. ст. з міжнар. участю, Вип. 8, Респ. Бєларусь, Барановичі: БарДУ, 328 с. (рос.)
Кубанова, Ф. Р., Апсов, М. М. (2019), Особливості прояву тривожності в студентів медичного вузу в період сесії, Проблеми толерантності та соціокультурної інтеграції в полікультурному освітньому середовищі...: Матеріали науково-практичної конференції, Астрахань, 13-13.12.2019, С. 188-193, https://elibrary.ru/item.asp?id=42514775 (рос)
Педоренко В. М. (2021), Особливості соціально-психологічної адаптації студентів під час пандемії, Надзвичайна подія: методологічне вивчення та практики опанування: Матеріали круглого столу 29.10.2021, К.: ІСПП НАПН України, 70 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://psy-lpr.at.ua/Materials/ks-np-2021.pdf.С. 54-57
Рябова, Т. В. (2020), Дослідження впливу дистанційного формату навчання на особистісні характеристики студента, КПЖ, №5 (142), URL: https://cyberleninka.ru/article/n/issledovanie-vliyaniya-distantsionnogo-formata-obucheniyana-lichnostnye-harakteristiki-studenta. (рос.)
Сєнна, Д. В. (2018), Особливості психоемоційного стану студентів-медиків у період сесії, Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення: V Всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих вчених з фізіології з міжнародною участю, Харків, 16 травня 2018 р. / ред. колегія: Д. І. Маракушин [та ін.], Харків, С. 77.
Соловйов, Д. В. (2020), Тривожність як фактор, що заважає ефективності електронного навчання, Магіст. Дис. (наук.керівник Е.А. Щеглова), НДТДУ, 80с., [Електронний ресурс] режим доступу: file:///C:/Users/BB3F~1/AppData/Local/Temp/%D0%92%D0%A0.pdf.pdf
Толкунова, І. В., Гринь, О. Р., Смоляр, І. І., Голець, О. В. (2018), Психологія здоров’я людини: навч. Посібник, 156 с.
Хабарова Т. Ю, Гладишева О. В., Філозоп А. А. Тривожність як фактор зниження психічних процесів у студентів-медиків першого курсу. Світ науки. Педагогіка та психологія. 2018. №6 (6). URL: https://mir-nauki.com/44psmn618.html
Чепа М.-Л. А. (ред) Українська психологічна термінологія: словник-довідник. К., 2010. 302 с. ISBN 978-617-571-040-0.
Чирков В. І. Методи оцінки психічного компонента функціонального стану у навчальній та трудовій діяльності, Методики дослідження та діагностики функціонального стану та працездатності людини-оператора в екстремальних умовах, М., 1989. С. 16–39.
