ПРОБЛЕМА РОЗЛАДІВ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИХ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ, ЯК ПРОЯВУ ІМУНОДЕФІЦИТНОЇ ХВОРОБИ
Ключові слова:
аутизм, фолатний цикл, NK-, NKT-клітини, імунодефіцитАнотація
Постановка проблеми. Останнім часом все більше дослідників вказують на зв’язок розладів аутистичного спектру, асоційованих з первинним фолатним дефіцитом, з імунозалежною патологією. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У джерелах наукової літератури описані різні форми первинних імунодефіцитів при розладах аутистичного спектру, а дослідження, присвячені деяким первинним імунним дисфункціям, вказують на підвищений ризик розвитку аутизму. Формулювання мети: провести комплексну оцінку імунного статусу у дітей з розладами аутистичного спектру, асоційованими з генетично детермінованим дефіцитом фолатного циклу. Виклад основного матеріалу. В результаті оцінки імунного статусу встановлено, що майже всі діти з генетичним дефіцитом фолатного циклу були імуноскомпрометованими особами. Основою виявленого імунодефіциту було різко знижене кількість клітин субпопуляцій лімфоцитів з фенотипом CD3-CD16 + CD56 +, що отримали назву природних кілерів (natural killers, NK), і фенотипом CD3 + CD16 + CD56 +, або природних кілерних Т-клітин (natural killer T-cell, NKT) в периферичній крові. Крім цього, набагато рідше серед дітей з аутистичним спектром відзначалися інші порушення імунного статусу: зниження кількості СD8 + Т-лімфоцитів (23%), СD4 + Т-клітин (12%), СD19 + В-лімфоцитів (9% випадків). Дісімуноглобулінемія, що включає ізольовані і комбіновані дефіцити окремих класів і субкласів імуноглобулінів, виявлена в 43% випадків, однак найчастіше була неглибокою і носила транзиторний характер. Гіпоімуноглобулінемія зареєстрована лише в 17% випадків. Дефіцит мієлопероксидази фагоцитів відзначався в 35% випадків і комбінувався з порушеннями в інших ланках імунітету у варіабельній манері. Оскільки в структурі імунодефіциту у дітей з розладами спектру аутизму переважали клітинні порушення імунітету, наявний інфекційний синдром був представлений переважно внутрішньоклітинними патогенами, перш за все - опортуністичними вірусами з сімейства герпесу. Відзначалася підвищена продукція антимозкових антитіл, переважно - проти основного білка мієліну та нейронспецифічної енолази (близько 70%), а також ознаки аутосенсибілизації нейтрофілів (32%) і СD8 + цитотоксичних Т-лімфоцитів (24% випадків) до антигенів мозку. Ознаки антимієлінового аутоімунітету корелювали з радіологічними проявами лейкоенцефалопатії. Серед проявів антинейронального аутоімунітету найчастіше виявлялася продукція аутоантитіл до глутамінової декарбоксилази нейронів (GADA) - в 61% випадків, рідше - до калієвих каналів нервових клітин (34% випадків). У деяких пацієнтів мала місце аутоімунізація до амфіфізіну (19%) і рецепторів до N-метил-D-аспартату (NMDA) (3%). Висновки і перспективи подальших досліджень. Імунна дисфункція при розладах спектра аутизму має варіабельний імунологічний фенотип, однак дефіцити NK-, NKT-клітин, СD8 + Т-лімфоцитів і мієлопероксидази є найбільш типовими ознаками хвороби. Найімовірніше, це нова форма первинного імунодефіциту, що потребує подальшого вивчення.
Посилання
Binstock, T. (2001), “Intra-monocyte pathogens delineate autism subgroups” Med. Hypotheses, vol. 56(4), pp. 523–531.
DelGiudice-Asch, G., Simon, L., Schmeidler, J. (1999), “Brief report: a pilot open clinical trial of intravenous immunoglobulin in childhood autism” J. Autism Dev. Disord, vol. 29(2), pp. 157–160.
Engman, M.L., Sundin, M., Miniscalco, C. (2015), “Prenatal acquired cytomegalovirus infection should be considered in children with autism” Acta Paediatr, vol. 104(8), pp. 792–795.
Ghaziuddin, M., Al-Khouri, I., Ghaziuddin, N. “Autistic symptoms following herpes encephalitis” Eur. Child. Adolesc. Psychiatry, vol. 11(3), pp. 142–146.
Inaoka, M. (2005), “Innate immunity and hypersensitivity syndrome” Toxicology. vol. 209(2), pp. 161–163.
Jyonouchi, H., Geng, L., Streck, D.L., Toruner G.A. (2012), “Immunological characterization and transcription profiling of peripheral blood (PB) monocytes in children with autism spectrum disorders (ASD) and specific polysaccharide antibody deficiency (SPAD): case study” J. Neuroinflammation, vol. 9, pp. 4.
Kawikova, I., Grady, B.P., Tobiasova, Z. et al. (2010), “Children with Tourette's syndrome may suffer immunoglobulin A dysgammaglobulinemia: preliminary report” Biol. Psychiatry, vol. 67(7), pp. 679–683.
Mora, M., Quintero, L., Cardenas, R. (2009) “Association between HSV-2 infection and serum anti-rat brain antibodies in patients with autism” Invest. Clin., vol. 50(3), pp. 315–326.
Plebani, A., Duse, M., Tiberti, S. (1988), “Intravenous gamma-globulin therapy and serum IgG subclass levels in intractable childhood epilepsy” Monogr. Allergy, vol. 23, pp. 204–215.
Reinert, P., Moulias, R., Goust, J.M. (1972), “Demonstration of cellular immunity deficiency limited to measles virus in 20 cases of subacute sclerosing leukoencephalitis” Arch. Fr. Pediatr, vol. 29(6), pp. 655–665.
Russo, A.J., Krigsman, A., Jepson, B., Wakefield, A. (2009), “Low serum myeloperoxidase in autistic children with gastrointestinal disease” Clinical and Experimental Gastroenterology, vol. 2, pp. 85–94.
Santaella, M.L., Varela, Y., Linares, N., Disdier, O.M. (2008), “Prevalence of autism spectrum disorders in relatives of patients with selective immunoglobulin A deficiency” P. R. Health. Sci J, vol. 27(3), pp. 204–208.
Schleinitz, N., Vély, F., Harlé, J.N., Vivier, E. (2010), “Natural killer cells in human autoimmune diseases” Immunology, vol. 131(4), pp. 451–458.
Singh, V.K., Lin, S.X., Yang, V.C. (1998), “Serological association of measles virus and human herpesvirus-6 with brain autoantibodies in autism” Clin. Immunol. Immunopathol, vol. 89(1), pp. 105–108.
