ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ СТУДЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2022-1-6Ключові слова:
спілкування, міжособистісна комунікація, комунікативна компетенція, студенти молодших курсів, гендерні особливості міжособистісної комунікації, відчуття самотності, самооцінка, домінування, доброзичливість.Анотація
Анотація. Вступ. Актуальність дослідження обумовлена тим, що комунікативна компетенція є сьогодні однією з ключових компетенцій, на формування яких спрямована сучасна освіта, і є особливо важливою для медичних працівників, зокрема лікарів-психологів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідники розглядають міжособистісне спілкування як запоруку ефективності навчального процесу та успішності професійної двяльності в медицині, педагогіці, управлінні та інших сферах. Постановка проблеми. Аналіз джерел наукової літератури показав, що проблема особливостей міжособистісного спілкування сучасних студентів досліджена недостатньо, не розкрито гендерний аспект цього питання. Формулювання мети дослідження. Мета: вивчити гендерні особливості процесу міжособистісного спілкування студентів 1–3 курсів. Матеріали та методи дослідження. В дослідженні, що є складовою теми НДР кафедри медичної психології Інституту медичних наук ПрАТ “ВНЗ “Міжрегіональна Академія управління персоналом” “Медико-психологічні аспекти навчального процесу”, взяли участь 96 студентів 1–3 курсів, із них 49 дівчат та 47 юнаків. Були використані такі психодіагностичні методики: Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі; Методика діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана (в модифікації В.В. Бойка); Методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д. Рассела та М. Фергюсона. Результати дослідження. У більшості досліджуваних студентів переважали помірний (48,9% юнаків, 53,1% дівчат) та низький (40,4% юнаків, 24,5% дівчат) рівні домінування Однак у дівчат, на відміну від юнаків (р<0,05), досить часто також виявлявся високий рівень домінування (16,3%). В обох групах респондентів переважав помірний рівень дружелюбності (51.1% дівчат і 57,4% юнаків), однак юнаків із низьким рівнем дружелюбності було вдвічі більше, ніж дівчат (34,0% та 16,3% відповідно). Підвищений та дуже високий рівні фрустрованості були відсутніми в обох досліджуваних групах студентів. У переважної кількості досліджуваних студентів (63,2% дівчат і 53,2% юнаків) виявлено низький рівень суб’єктивного відчуття самотності. Серед юнаків, на відміну від дівчат (р<0,05), високого рівня суб’єктивного відчуття самотності зафіксовано не було. Висновки та перспективи подальших досліджень. Доведено залежність особливостей міжсобистісних відносин студентів від гендерної належності, що підтверджується наявністю статистично значимих (р<0,05) відмінностей між юнаками та дівчатами. Визначено, що найбільш значимим фактором впливу на міжособистісну комунікацію є суб’єктивне відчуття самотності. Перспективними напрямками дослідження визначено вивчення зв’язку суб’єктивного відчуття самотності з екстра- та інтравертованістю особистості, вербальними та невербальними аспектами комунікативного процесу, а також впливу комунікативних особливостей студентів їхню академічну успішність. Також планується продовжити дослідження серед студентів інших навчальних закладів та серед старшокурсників, а також диференціювати отримані результати в залежності від обраної спеціальності.
Посилання
Andrea E. Abele, & Vincent Yzerbyt (2021). Body posture and interpersonal perception in a dyadic interaction: A Big Two analysis. European Journal of Social Psychology. Vol. 51(1). 23–39. [Online] available at: https://doi.org/10.1002/ejsp.2711
Behzad Behzadnia, Paul J.C. Adachi, Edward L. Deci, & Hasan Mohammadzadeh (2018). Associations between students’ perceptions of physical education teachers’ interpersonal styles and students’ wellness, knowledge, performance, and intentions to persist at physical activity: A self-determination theory approach. Psychology of Sport and Exercise. Vol. 39. Pp. 10–19. [Online] available at: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.07.003 ; https://www.sciencedirect.com/science/ article/pii/S1469029217303205
Enrico De Luca, Marilena Fatigante, Cristina Zucchermaglio, & Francesca Alby (2021).“Awareness to touch”: A qualitative study of nurses’ perceptions of interpersonal professional contact after an experiential training. Nurse Education in Practice. Vol. 56. 103187. [Online] available at: https://doi.org/10.1016/j.nepr.2021.103187 ; https://www.sciencedirect.com/science/ article/pii/S1471595321002237 4. Gabrielle S. Adams, Kieran S. O’Connor, & Peter Belmi (2022). Social perception in moral judgments of interpersonal transgressions. Current Opinion in Psychology. Vol. 44. Pp. 177–181. [Online] available at: https://doi.org/10.1016/j. copsyc.2021.09.006 ; https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2352250X21001755
Gentiana Sadikaj, D. S. Moskowitz, & David C. Zuroff (2018). What’s interpersonal in interpersonal perception? The role of target’s attachment in the accuracy of perception. Personality. Vol. 86. Issue 4. Pp. 665–678. [Online] available at: https://doi.org/10.1111/jopy.12343
Jean Costa, Malte F. Jung, Mary Czerwinski, et al. (2018). Regulating feelings during interpersonal conflicts by changing voice self-perception. In Proceedings of the 2018 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems. Pp. 1–13. DOI: https://doi.org/10.1145/3173574.3174205
Jeong, M., Minson, J., & Gino, F. (2021). Psychological shortcomings to optimal negotiation behavior: Intrapersonal and interpersonal challenges. In P. A. M. Van Lange, E. T. Higgins, & A. W. Kruglanski (Eds.). Social psychology: Handbook of basic principles. Pp. 532–544. The Guilford Press. [Online] available at: https://psycnet.apa.org/record/2020-23032-027
John Adamopoulos, & Ariana Stogiannidou (2018). The Perception of Interpersonal Action: Culture-General and Culture- Specific Components. In Key issues in cross-cultural psychology. Pp. 263–275. Garland Science. [Online] available at: https://www.taylorfrancis.com/chapters/edit/10.1201/9781003077442-25/perception-interpersonal-actionculture- general-culture-specific-components-john-adamopoulos-ariana-stogiannidou
Kathrene Diane Valentine, & Laura D (2022). Scherer, Interpersonal (mis)perceptions and (mis)predictions in patient-clinician interactions. Current Opinion in Psychology. Vol. 43. Pp. 244–248. ISSN 2352-250X. [Online] available at: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2352250X21001305
Kayleigh-Ann Clegg, D. S. Moskowitz, & Christopher T. H. (2021). Miners, Goce Andrevski, Gentiana Sadikaj, David C. Zuroff. Interpersonal perception and interpersonal spin. Vol. 89. Issue 3. Pp. 483–499. https://doi.org/10.1111/ jopy.12594
Khan R. L. Collins, Melissa N. Legendre, Werner G. K. Stritzke, & Andrew C. Page (2018). Experimentally-enhanced perceptions of meaning confer resilience to the interpersonal adversity implicated in suicide risk. Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry. Vol. 61. Pp. 142–149. ISSN 0005-7916. https://doi.org/10.1016/j.jbtep.2018.07.004
Ki Eun Shin, & Michelle G. (2019). Newman, Self- and other-perceptions of interpersonal problems: Effects of generalized anxiety, social anxiety, and depression. Journal of Anxiety Disorders. Vol. 65. Pp. 1–10. ISSN 0887-6185. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2019.04.005
Krstić Milan, Skorup Ana, & Gavrić Gordana (2017). Metodologija istraživanja interpersonalne komunikacije mladih bazirane na savremenoj tehnologiji. Trendovi u poslovanju. Vol. 2(10). Pp. 55–60. [Online] available at: http://scindeks.ceon.rs/ article.aspx?artid=2334-816X1702055K
M. C. Macpherson, N. Fay, & L. K. Miles (2020). Seeing synchrony: A replication of the effects of task-irrelevant social information on perceptions of interpersonal coordination. Acta Psychologica. Vol. 209. 103140. ISSN 0001-6918. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2020.103140
Monika H. Donker, Lian van Vemde, David J. Hessen, et al. (2021). Observational, student, and teacher perspectives on interpersonal teacher behavior: Shared and unique associations with teacher and student emotions. Learning and Instruction. Vol. 73. 101414. ISSN 0959-4752. https://doi.org/10.1016/j.learninstruc.2020.101414
aula Kukko, Marja Silén-Lipponen, & Terhi Saaranen (2020). Health care students’ perceptions about learning of affective interpersonal communication competence in interprofessional simulations. Nurse Education Today. Vol. 94. 104565. ISSN 0260-6917. https://doi.org/10.1016/j.nedt.2020.104565
Pype, P., Mertens, F., Helewaut, F. et al. (2018). Healthcare teams as complex adaptive systems: understanding team behaviour through team members’ perception of interpersonal interaction. BMC health services research. Vol. 18(1). Pp. 1–13. https://doi.org/10.1186/s12913-018-3392-3
Ruth Crawford, Belinda McGrath, Angela Christiansen, et al. (2020). First year nursing students’ perceptions of learning interpersonal communication skills in their paid work: A multi-site Australasian study. Nurse Education in Practice. Vol. 48. 102887. ISSN 1471-5953. https://doi.org/10.1016/j.nepr.2020.102887
Stefany Monsalve, Érika Leitão Pereira, Luana Oliveira Leite, et al. (2019). Perception, knowledge and attitudes of small animal practitioners regarding animal abuse and interpersonal violence in Brazil and Colombia. Research in Veterinary Science. Vol. 124. Pp. 61–69. ISSN 0034-5288. https://doi.org/10.1016/j.rvsc.2019.03.002
Thomas E. Malloy (2018). Social Relations Modeling of Behavior in Dyads and Groups. Academic Press. Pp. 171–199. ISBN 9780128119679. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-811967-9.00008-4
Thomas Lösch, & Katrin Rentzsch (2018). Linking Personality With Interpersonal Perception in the Classroom: Distinct Associations With the Social and Academic Sides of Popularity. Journal of Research in Personality. Vol. 75. Pp. 83–93. ISSN 0092- 6566. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2018.06.003
