ФУНІКУЛЕР ЧАСУ: ІСТОРІЯ ОДНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ З 40-РІЧНИМ КАТАМНЕЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2022-2-7Ключові слова:
критичне мислення, експеримент, медична психологія, інформація, фейк, інформаційна безпека, ключові компетенції, навчальний процес, психопрофілактикаАнотація
Вступ. Актуальність теми дослідження. Критичне мислення вважається основою досягнення життєвої та професійної успішності і розглядається як одна з найбільш значимих тенденцій сучасного освітнього процесу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Епоха промислової революції 4.0 характеризується активним розвитком цифрових технологій, що обумовлює постійне циркулювання великих потоків інформації, серед якої нерідко трапляються фейки, тому потребує формування навичок роботи з інформацією, її правильного відбору на основі критичного оцінювання. Постановка проблеми. Проблема вірогідності поширення в суспільстві завідомо фейкової інформації є не лише цікавою з погляду психогігієни та психопрофілактики, але й важливою відносно інформаційної безпеки суспільства. Формулювання мети дослідження. Мета – дослідити процес формування довіри фейковій інформації та поширення її в соціумі. Виклад основного матеріалу. Матеріали та методи дослідження. Від початку методологічною основою дослідження було розуміння людини як біопсихосоціальної істоти, яка обмінюється інформацією з іншими людьми у процесі соціальної взаємодії. Планувалося вивчити механізм формування та швидкість поширення чуток, заснованих на фейковій інформації. Експеримент від початку проводився в 1985 р. у рамках заняття студентського наукового гуртка з філософії, а через майже 40 років трапилося несподіване продовження, що спонукало до написання цієї статті. Результати дослідження. В 1985 р. група студентів провела експеримент щодо критичного мислення та поширення чуток у суспільстві, для чого була придумана історія, заснована на реальній події, що мала явні ознаки фейковості. Втім, через тиждень історію, розказану в фунікулері, студенти почули з вуст інших пасажирів. Продовженням експерименту стали публікація цієї вигаданої історії як цілком реальної в одній із газет у 1990-х роках, а потім – її цьогорічний переказ одним із сучасних студентів, який навів її як приклад надзвичайної ситуації. Висновки та перспективи подальших досліджень. Виявлено, що певна кількість людей у випадковому зібранні сприймають інформацію буквально, не піддаючи її логічному аналізу й не роблячи самостійні висновки. Емоційно забарвлена інформація, яка має ознаки таємничості та ексклюзивності, сприймається ними без належного критичного аналізу, тому що спрацьовує відчуття причетності, що сприяє зростанню самооцінки, власної значимості. Необхідним є вироблення відповідних захисних механізмів як щодо кожної окремої особи, так і медіапростору в цілому. Важливим психопрофілактичним завданням медичних психологів можна вважати просввітницьку й тренінгову роботу щодо вироблення й вдосконалення критичного мислення серед населення. В перспективі планується дослідити ефективність формування критичного мислення в процесі професійної підготовки медичних психологів.
Посилання
Кисельова, К. Світовий Економічний Форум назвав топ-10 навичок майбутнього. 2020. URL: https://osvitoria.media/news/svitovyj-ekonomichnyj-forum-nazvav-top-10-navychok-majbutnogo/
Красноступ, Г., Ліпкана, В., Максименко, Ю., та ін. Розвиток навичок критичного мислення, інформаційної безпеки та протидії маніпуляції в рамках підвищення кваліфікації вчителів, що викладають курс «Громадянська освіта». Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту». Київ : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2020. 494 с., 155.
Кух, О. М., Кух, А. М. Методи інформаційної культури у формуванні критичного мислення у боротьбі з негативним контентом інтернет-мережі. Збірник наукрвих праць Кам’янець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. 2021. Вип. 27. С. 160–164.
Маркова В. Фактчекінгові медіаресурси у формуавнні критичного мислення населення. Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту». Київ : Центр Вільної Преси, Академія української преси. 2020. 465 с.
Мілян Р. С. Порівняльний аналіз дефініцій «критичне мислення» та «логічне мислення». Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. 2019. С. 121–125.
Пометун О. Критичне мислення як педагогічний феномен. Український педагогічний журнал. 2018. Вип. 2. С. 89–98.
Рожило М. А., Наход А. В., Самчук, А. С. Критичне мислення як інструмент медіаграмотності з протидії фейкам і маніпуляціям. Science, innovations and education: problems and prospects. 2021. CPN Publishing Group. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/20023/1/kryt_mysl.pdf
Савченко С. В., Курило В. С. Формування критичного мислення як одна з умов успішної соціалізації сучасної особистості. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2019. Вип. 6(329). Ч. 1. С. 64–71.
Akpur, U. (2020). Critical, reflective, creative thinking and their reflections on academic achievement. Thinking Skills and Creativity, Vol. 37, p. 100683.
Arifin, S., Setyosari, P., Sa’dijah, C., & Kuswandi, D. (2020). The effect of problem-based learning by cognitive style on critical thinking skills and students’ retention. JOTSE: Journal of Technology and Science Education, Vol. 10(2), pp. 271–281.
Dwijayanti, I., Nugroho, A. A., & Pratiwi, Y. I. (2020). Meta-analysis: Effect of problem approach and inquiry approach toward students’ cathematical critical thinking skill over the past 4 years. Al-Jabar: Jurnal Pendidikan Matematika, Vol. 11(1), pp. 1–10.
Fatmawati, A., Zubaidah, S., & Mahanal, S. (2019, December). Critical thinking, creative thinking, and learning achievement: How they are related. In Journal of Physics: Conference Series, Vol. 1417, No. 1, p. 012070, IOP Publishing.
Lapuz, A. M., & Fulgencio, M. N. (2020). Improving the critical thinking skills of secondary school students using problem-based learning. Lapuz, AME, & Fulgencio, MN (2020). Improving the Critical Thinking Skills of Secondary School Students using Problem-Based Learning. International Journal of Academic Multidisciplinary Research, Vol. 4, Issue 1, pp. 1–7. 14. Lipman, M. (1987). Critical thinking: What can it be? Analytic Teaching, Vol. 8(1).
Ritonga, S., Safrida, S., Huda, I., & Sarong, M. A. (2020). The effect of problem-based video animation instructions to improve students’ critical thinking skills, Journal of Physics: Conference Series, Vol. 1460, No. 1, p. 012107, IOP Publishing.
Saiful, A. M. İ. N., Utaya, S., Bachri, S., et al. (2020). Effect of Problem Based Learning on Critical Thinking Skill and Enviromental Attitude, Journal for the Education of Gifted Young Scientists, Vol. 8(2), pp. 743–755.
aputra, M. D., Joyoatmojo, S., Wardani, D. K., & Sangka, K. B. (2019). Developing critical-thinking skills through the collaboration of jigsaw model with problem-based learning model, International Journal of Instruction, Vol. 12(1), pp. 1077–1094.
Seibert, S. A. (2021). Problem-based learning: A strategy to foster generation Z’s critical thinking and perseverance, Teaching and Learning in Nursing, Vol. 16(1), pp. 85–88.
Setiawan, A., Malik, A., Suhandi, A., & Permanasari, A. (2018). Effect of higher order thinking laboratory on the improvement of critical and creative thinking skills, IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, Vol. 306, No. 1, p. 012008, IOP Publishing.
Siburian, J., Corebima, A. D., & Saptasari, M. (2019). The correlation between critical and creative thinking skills on cognitive learning results. Eurasian Journal of Educational Research, Vol. 19(81), pp. 99–114.
Sumarni, W., & Kadarwati, S. (2020). Ethno-stem project-based learning: Its impact to critical and creative thinking skills, Jurnal Pendidikan IPA Indonesia, Vol. 9(1), pp. 11–21.
Suparman, D. J., & Tamur, M. (2021). Problem-based learning for mathematical critical thinking skills: A meta-analysis, Journal of Hunan University Natural Sciences, Vol. 48(2).
Toplak, M. E., & Stanovich, K. E. (2002). The domain specificity and generality of disjunctive reasoning: Searching for a generalizable critical thinking skill, Journal of educational psychology, Vol. 94(1), p. 197.
Saukh, P. (2021). Розвиток критичного мислення як провідний тренд сучасного освітнього процесу. Continuing Professional Education: Theory and Practice, Vol. 2, pp. 7–15.
