ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ В ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Ключові слова:
професійне вигорання, сфера інформаційних технологійАнотація
Постановка проблеми. Проблема синдрому професійного вигорання без- посередньо пов’язана з розробкою та впровадженням психологічних засобів для оцінки і профілактики професійного стресу, як одного з основних джерел зниження ефективнос- ті праці та порушень психічного і фізичного здоров’я професіоналів. Медико-психологічна проблема професійного вигорання осіб, які працюють у сфері інформаційних технологій, є недостатньо дослідженою. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В контексті теоретичного вивчення проблем професійного вигорання виділяють основні етапи: ви- явлення та опису окремих випадків вигорання, розуміння та узагальнення феномену ви- горання, дослідження вигорання та аналітичне вивчення його узагальненого концепту. Сучасний етап вивчення питання професійного вигорання характеризується появою но- вих напрямів досліджень, зокрема він характеризується різними сенсами, які зв’язуються з феноменом вигорання. Формулювання мети статті. Метою є теоретичне та експе- риментальне вивчення медико-психологічної проблеми професійного вигорання осіб, які працюють у сфері інформаційних технологій. Виклад основного матеріалу. В працівни- ків сфери інформаційних технологій виявлено високий (24,4%) і середній (35,5%) рівні ім- пульсивності, наявність сформованого синдрому професійного вигорання, високий рівень вразливості (46,8%), неадекватну або нестійку самооцінку, високий рівень потреб у задо- воленні, спокої, стійкій позитивній прихильності. Висновки та перспективи подаль- ших досліджень. В майже половини досліджуваних респондентів основної досліджуваної групи синдром професійного вигорання виявився сформованим. Серед досліджуваних рес- пондентів переважали особи з нестійкою самооцінкою, що можна вважати фактором ризику вірогідності розвитку професійного вигорання. Отже, слід звернути увагу на вдо- сконалення психокорекційних втручань, які б не лише підвищували, але й стабілізували самооцінку особистості.
Посилання
Бойко В. Енергія емоцій у спілкуванні: погляд на себе та на інших. Москва : Филинъ, 1999. 472 с.
Большакова Т. Особистісні детермінанти та організаційні фактори психічного вигорання в медичних працівників : автореф. дис. Ярославль, 2004. 27 с.
Варнава У. Експериментальне дослідження незрілих пихологічних захистів особистості. Наук. записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України : зб. наук, праць. 2006. Вип. 29. С. 102–106.
Водоп’янова Н. Синдром «психічного вигорання» в коммунікативних професіях. Психологія здоров’я. СПб. : СПбГУ, 2000. С. 443–463.
Єршов А. Про людський та естетичний фактори в програмуванні. Вибрані праці. Новосибірськ : Наука, 1994. 316 c.
Лаврова М. Теоретичний аналіз сучасних поглядів на поняття «емоційне вигорання». Вісник Одеського національного університету. Психологія. 2014. Т. 19. Вип. 2. С. 194–202.
Мінін Д. Емоційно-особистісні пре диктори психічного вигорання адвокатів у різних видах судочинства : автореф. дис. СПб., 2016. 23 с.
Назарук Н. «Згорання» та професійна деформація особистості: порівняльний аналіз. Зб. наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ : Плай, 2004. Вип. 9. Ч. І. С. 186−194.
Назарук Н. Каузально-телеологічний формат профілактики «професійного вигорання» вчителя. Психологія особистості. 2012. № 1(3). С. 119–128.
Неруш Т. Основні етапи вивчення феномену вигорання. URL : https://phpp.sgu.ru/ru/articles/osnovnye-etapy-izucheniya-fenomena-vygoraniya
Ожогова Є. Взаємозв’язок синдрому «психічного вигорання» та особливостей ціннісно-смислової сфери в педагогів. Психологічний журнал. 2008. Т. 5. № 3. С. 17–28.
Орел В. Синдром вигорання: діагностика, корекція. Психологічний журнал. 2001. Т. 22. № 1. С. 76–92.
Орел В. Структурно-функціональна організація та генезис психічного вигорання : автореф. дис. Ярославль, 2006. 19 с.
Полякова О. Категорія та структура професійних деформацій. Національний психологічний журнал. 2014. № 1. С. 57–64.
Ракицька А. Синдром емоційного вигорання як предмет соціально- психологічних досліджень. URL : http://elib.bsu.by/handle/123456789/97946
Сучасні проблеми дослідження синдрому вигорання у фахівців комунікативних професій : колективна монографія / ред. В. Лук’янов, Н. Водоп’янова, В. Орел, С. Подсадний, Л. Юр’єва, С. Ігумнов. Курск : Курськ. держ. ун-т, 2008. 336 с.
Сочнєв В. Теоретичні основи вивчення феномену професійної деформації. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/teoreticheskie-osnovy-izucheniya-fenomenaprofessionalnoy-deformatsii
Старовойт О. Невпевненість і емоційне вигорання особистості як бар’єри інноваційної діяльності. Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія. 2014. Вип. 36. С. 50–57.
Стебловська А. Теоретичне уявлення поняття «синдром емоційного вигорання»психолого-педагогічнійлітературі. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/teoreticheskoe-predstavlenie-ponyatiya-sindrom-emotsionalnogo-vygoraniya-v-psihologopedagogicheskoy-literature
Форманюк Т. Синдром «емоційного згорання» як показник професійної дезадаптації вчителя. Питання психології. 1994. № 6. С. 5–64.
Шнайдер О. Психологічні особливості емоційного вигорання працівників сфери інформаційних технологій. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка». 2016. Вип. 26. С. 144–148.
Шнейдерман Б. Психологія програмування: Людські фактори в обчислювальних та інформаційних системах. Москва : Радіо та зв’язок, 1984. 304 с.
Юдчиць Ю. До проблеми професійної деформації. Журнал прикладної психології. 2008. № 2. С. 17–22.
