ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА МОДУЛЯЦІЇ АНАЛГЕТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ НІМЕСУЛІДУ ТА КЕТОРОЛАКУ БЕЗКЛІТИННИМИ КРІОКОНСЕРВОВАНИМИ БІОЛОГІЧНИМИ ЗАСОБАМИ ЗА ДАНИМИ ЕЛЕКТРОІМПУЛЬСНОЇ ОЦІНКИ БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ ПРИ АД’ЮВАНТНОМУ АРТРИТІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-4-11Ключові слова:
кріоконсервування, кріоекстракт плаценти, кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин, безклітинні біологічні засоби, нестероїдні протизапальні засоби, німесулід, кеторолак, аналгетична активність, поріг больової чутливості, ад’ювантний артритАнотація
Актуальність теми дослідження. Хронічний біль при ревматоїдному артриті зумовлений поєднанням імунного запалення та стійкої ноцицептивної сенситизації, що суттєво обмежує ефективність стандартної аналгетичної терапії. Нестероїдні протизапальні засоби залишаються базовими препаратами симптоматичного лікування, однак їх тривале застосування часто супроводжується недостатнім знеболювальним ефектом або ризиком небажаних реакцій. У цьому контексті перспективним є застосування безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів як модифікаторів аналгетичної активності протизапальних препаратів. Мета роботи – оцінити вплив кріоекстракту плаценти та кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин на аналгетичну активність німесуліду та кеторолаку. Матеріали та методи дослідження. Дослідження виконано на моделі ад’ювантного артриту у 42 щурів. Аналгетичну активність німесуліду та кеторолаку в умовах монотерапії та комбінованого застосування з кріоекстрактом плаценти або кондиціонованим середовищем мезенхімальних стовбурових клітин оцінювали методом електроімпульсної стимуляції слизової оболонки прямої кишки з визначенням порогу больової чутливості. Результати та їх обговорення. Ад’ювантний артрит супроводжувався вираженою електроіндукованою гіпералгезією зі зниженням порогу больової чутливості на 45,8% на 14 добу та збереженням дефіциту на 35,1% на 28 добу. Німесулід у режимі монотерапії підвищував поріг больової чутливості на 30,2% порівняно з контролем на 28 добу. Поєднання німесуліду з кріоекстрактом плаценти забезпечувало зростання порогу больової чутливості на 79,8% відносно контролю та на 18,5% порівняно з німесулідом. Кеторолак підвищував поріг больової чутливості на 118,5% щодо контролю. Максимальний ефект спостерігали при комбінуванні кеторолаку з кондиціонованим середовищем мезенхімальних стовбурових клітин, що зумовлювало зростання порогу больової чутливості на 152,0%. Висновки. Безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби суттєво модулюють аналгетичну активність німесуліду та кеторолаку при ад’ювантному артриті. Найбільш виражений знеболювальний ефект досягається при поєднанні кеторолаку з кондиціонованим середовищем мезенхімальних стовбурових клітин
Посилання
Гладких Ф. В. Ад’ювант Фрейнда – класика вакцинальних ад’ювантів та основа експериментальної імунології. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина». 2024. Т. 32, № 3. С. 414–439. DOI: https://doi.org/10.26565/2313-6693-2024-50-10.
Гладких Ф. В. Безклітинні біологічні засоби: фокус на кондиціоновані середовища мезенхімальних стовбурових клітин. Одеський медичний журнал. 2023. № 4 (185). С. 75–82. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-2008-2023-4-15.
Гладких Ф. В. Експериментальне дослідження впливу кріоконсервованого екстракту плаценти на протизапальну активність диклофенаку натрію. Innovative Biosystems and Bioengineering. 2021. Т. 5, № 3. С. 144–152. DOI: https://doi.org/10.20535/ibb.2021.5.3.237505.
Гладких Ф. В. Мезенхімальні стовбурові клітини: екзосоми та кондиціоновані середовища як інноваційні стратегії у лікуванні хворих на аутоімунні захворювання. Клінічна та профілактична медицина України. 2023. № 6 (28). С. 121–130. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.6.2023.15.
Гладких Ф. В. Оцінка впливу кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин та кріоекстраків біологічних тканин на прояви цитолітичного синдрому. Одеський медичний журнал. 2024. № 6 (191). С. 45–50. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-2008-2024-6-8.
Гладких Ф. В. Оцінка лікувального ефекту комбінованого застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію при експериментальному ревматоїдному артриті за гематологічними показниками. Медична наука України. 2021. Т. 17, № 3. С. 15–21. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.3.2021.02.
Гладких Ф. В. Ревматоїдний артрит: імунологічні механізми, системні ускладнення та новітні терапевтичні стратегії: монографія. Вінниця : Твори, 2025. 360 с. DOI: https://doi.org/10.46879/2025.6.
Гладких Ф. В., Лядова Т. І. Аналгетичний потенціал кріоекстрактів біологічних тканин та кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин у лікуванні експериментального аутоімунного артриту. Одеський медичний журнал. 2024. № 1 (186). С. 35–41. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-2008-2024-1-6.
Гладких Ф. В., Степанюк Н. Г. Експериментальне обґрунтування доцільності застосування вінборону з метою підвищення знеболюючої активності ібупрофену. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. 2016. № 3 (22). С. 41–48. DOI: http://dx.doi.org/10.14739/2409-2932.2016.3.77934.
Гладких Ф. В., Степанюк Н. Г. Характеристика протизапальної та знеболюючої активності ібупрофену та його комбінації з вінбороном на моделі ад’ювантного артриту у щурів. Вісник наукових досліджень. 2015. № 2 (79). С. 108–111. DOI: http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.2.5617.
Глоба В. Ю. Застосування кріоконсервованих культур клітин та нейротрофічних факторів при експериментальній інфравезікальній обструкції : дис. … PhD: 222 – медицина. Харків, 2021. 156 с. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0821U100913/.
Нестерук Г. В., Алабедалькарім Н. М., Колот Н. В. та ін. Вплив кондиціонованих середовищ від культур гліальних клітин на репродуктивну систему самиць щурів різного віку. Проблеми ендокринної патології. 2022. Т. 79, № 2. С. 88–96. DOI: https://doi.org/10.21856/j-PEP.2022.2.13.
Степанюк Н. Г., Гладких Ф. В., Басараб О. В. Аналіз побічних реакцій на тлі застосування анальгетиків-антипіретиків та нестероїдних протизапальних засобів, які призначались лікарями закладів охорони здоров’я Подільського регіону у 2015 році. Галицький лікарський вісник. 2016. № 2 (23). С. 60–63. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7907174.
Aviles-Herrera J., Angeles-Lopez G. E., Deciga-Campos M. et al. Quercetin reduces antinociceptive effects of NSAIDs. Molecules. 2025. Vol. 30, No. 15. 3196. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules30153196.
Cox N., Mallen C. D., Scott I. C. Pharmacological pain management in patients with rheumatoid arthritis: a narrative literature review. BMC Medicine. 2025. Vol. 23, No. 1. 54. DOI: https://doi.org/10.1186/s12916-025-03870-0.
Goltsev A. M., Yurchenko T. M. (eds.). Placenta: cryopreservation, clinical application. Kharkiv, 2013. 268 p.
Mathen C. E. Stem cell conditioned media for clinical and cosmetic applications: patent WO2018150440A1. 2018. URL: https://patents.google.com/patent/WO2018150440A1/.
Noh A. S. M., Chuan T. D., Khir N. A. M. et al. Effects of different doses of complete Freund's adjuvant on nociceptive behaviour. PLoS One. 2021. Vol. 16, № 12. e0260423. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0260423.
Patil S., Nadaf N., Gupta S. et al. A comparative analysis of the efficacy and safety of nimesulide/paracetamol fixed-dose combination with other NSAIDs in acute pain management. Cureus. 2024. Vol. 16, № 4. e58859. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.58859.
Scott I. C., Babatunde O., Barker C. et al. Pain management in people with inflammatory arthritis: British Society for Rheumatology guideline scope. Rheumatology Advances in Practice. 2024. Vol. 8, № 4. rkae128. DOI: https://doi.org/10.1093/rap/rkae128.
Sohail R., Mathew M., Patel K. K. et al. Effects of non-steroidal anti-inflammatory drugs and gastroprotective NSAIDs on the gastrointestinal tract. Cureus. 2023. Vol. 15, № 4. e37080. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.37080.
Yan F., Robert M., Li Y. Statistical methods and common problems in biomedical research. International Journal of Physiology, Pathophysiology and Pharmacology. 2017. Vol. 9, No. 5. P. 157–163.
Ye X., Ren D., Chen Q., Shen J., Wang B., Wu S., Zhang H. Resolution of inflammation during rheumatoid arthritis. Frontiers in Cell and Developmental Biology. 2025. Vol. 13. 1556359. DOI: https://doi.org/10.3389/fcell.2025.1556359.
Zar J. H. Biostatistical analysis. 5th ed. Englewood Cliffs: Prentice Hall, 2014. 960 p.
Zhang J., Li P., Guo H. F. et al. Pharmacokinetic-pharmacodynamic modeling of diclofenac. Acta Pharmacologica Sinica. 2012. Vol. 33, № 11. P. 1372–1378. DOI: https://doi.org/10.1038/aps.2012.67.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
