THE USE OF PSYCHOTROPIC DRUGS IN THE COMPLEX OF MEASURES OF MEDICAL AND SOCIAL REHABILITATION OF PATIENTS WITH PARANOID FORM OF SCHIZOPHRENIA WITH DEPRESSIVE SYMPTOMS
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-11Keywords:
paranoid schizophrenia, depressive symptoms, drug treatment, medical and social rehabilitation, quality of lifeAbstract
Abstract. Formulation of the problem. Depressive symptoms in schizophrenia are quite common, so the urgent problem is to develop comprehensive approaches to the treatment and rehabilitation of such patients. Formulation of the purpose of the study. The goal is to analyze the effectiveness of the use of psychotropic drugs in the complex of treatment and rehabilitation measures for paranoid schizophrenia with depressive symptoms. Literature review. Schizophrenia has significant social consequences, which causes their social maladaptation and negatively affects the quality of life of both patients and their microsocial environment. There is still no consensus among drug experts on the treatment of patients with schizophrenia in the presence of depressive symptoms. Materials and methods of research. The study used methods: clinical and anamnestic (to assess the history of life, disease, biographical information), clinical and psychopathological (to assess the condition of patients, determine the clinical picture and course of the disease, the dynamics of pathological changes in the psyche based on diagnostic criteria ICD-10 ), pathopsychological, mathematical statistics. Presenting main material. The complex of medical and social rehabilitation measures developed by us for patients with paranoid form of schizophrenia included medical treatment taking into account depressive symptoms, peculiarities of social functioning and quality of life of this group of patients. The results of our study showed that the length of remission and exacerbation of the disease with the development of symptoms of depression depends on how long patients take maintenance therapy. Reducing the duration of maintenance therapy reduces remission and increases the frequency of rehospitalizations, which contributes to the formation of hospitalization, reduces the opportunities for readaptation of patients in society, leads to aggravation of the disease and the development of its depressive component. Our proposed rehabilitation complex focused on the needs of patients with depression in schizophrenia showed positive results, which are reflected in the dynamics of changes in the anxiety factor and depression of the PANSS scale after 12 months of follow-up. Conclusions and prospects for further research. Developed and implemented as a result of our study, a set of medical and social rehabilitation measures helps to increase compliance with increasing duration of maintenance therapy, which affects the duration of remission, improving readaptation of patients in society, improving their ability to work, employment, disability. Timely start of comprehensive medical and social rehabilitation, which includes drug therapy taking into account the peculiarities of depressive symptoms in paranoid form of schizophrenia, helps to maintain the professional level and efficiency of such patients, ensuring a higher level of social functioning and quality of life.
References
Абрамов В. А., Денисов Є. М., Ряполова Т. Л. та ін. Психоосвітня робота в системі медико-соціальної реабілітації хворих на шизофренію: Методичні рекомендації. Київ, 2008. 18 с.
Венгер О. П., Мисула Ю. І. До питання реабілітації хворих з психічними порушеннями, Інтегративні підходи в діагностиці і лікуванні психічних та психосоматичних хвороб : матеріали конференції. Вінниця, 2021. 12 с.
Венгер О. П., Мисула Ю. І. Клінічне порівняння застосування соліану (амісульприду) та типових нейролептиків при лікуванні хворих на параноїдну форму шизофренії, Сучасні проблеми неврології і психіатрії : матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю Тернопільської обласної психоневрологічної та 50-річчю кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології ТДМУ імені І.Я. Горбачевського. 2008. С. 142–143.
Гаврилова О. К., Шевченко В. А, Загієв В. В., Шмуклер А. Б. Клініко-соціальні характеристики хворих на шизофренію та розлади шизофренічного спектру та завдання щодо їх психосоціальної терапії та реабілітації, Соціальна та клінічна психіатрія. 2006. №4. С. 10–13. (рос.)
Данилов Д. С. Сучасні психофармакотерапевтичні підходи до корекції негативних розладів у хворих на шизофренію, Огляд психіатрії та медичної психології. 2014. № 3. С. 69–79. (рос.)
Живаго Х. С. (2016), Особливості якості життя хворих на параноїдну шизофренію із симптомами депресії, Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2016. Вип. 3 № 2. С. 20–24.
Жукова О. О., Кром І. Л. Якість життя як багатофакторний критерій оцінки стану хворих на шизофренію, Бюлетень медичних Інтернет-конференцій. 2011. Т. 1. № 7. С. 35–37. (рос.)
Маляров С. А., Блажевич Ю. А. Порівняльна оцінка ефективності оланзапіну, галоперидолу та клозапіну в період активної терапії хворих на шизофренію та шизоафективний розлад: результати ретроспективного натуралістичного дослідження, Соціальна та клінічна психіатрія. 2006. Т. 16. № 3. С. 61–69. (рос.)
Мішиєв В. Д. Лікування хворих на шизофренію з використанням атипових антипсихотиків : інформ. лист, Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України ; Київ. міська клінічна психоневрологічна лікарня. К., 2010. (Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. Укрмедпатентінформ. 2010. № 212. Вип. 2. Психіатрія).
Напрєєнко О. К., Процик В. О., Пампуха Л. С. Шизофренія з симптомами депресії: клінічні прояви та лікування тіорилом (тіоридазином). Український вісник психоневрології. 2006. Т. 14. Вип. 1 (46). С. 90–92.
Напрєєнко, О. К., Зільберблат, Г. М., Іващенко, Н. Є. Реабілітація хворих на шизофренію з симптомами депресії. Архів психіатрії. 2012. Т. 19. № 4 (17). С. 69–75. (рос.)
Оруджев Н. Я., Тараканова Є. А. Біопсихосоціальна концепція, якість життя та реабілітація хворих на шизофренію. Казанський медичний журнал. 2021. Т. 91. Вип. 2. С. 264–267. (рос.)
Скрипніков А. М., Шиндер В. В. Порівняльна характеристика терапевтичної ефективності рисперону та кветирону при лікуванні депресивно-параноїдних станів у хворих на шизофренію. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2010. Т. 10. № 2 (30). С. 105–109.
Скрипніков А. М., Животовська Л. В., Шиндер В. В. Фармакотерапія депресивно-параноїдних станів у хворих на шизофренію. Вісник психіатрії та психофармакотерапії. 2010. № 1 (17). С. 104–108.
Abbasi S. H., Behpournia H., Ghoreshi A., et al. The effect of mirtazapine add on therapy to risperidone in the treatment of schizophrenia: A double-blind randomized placebo-controlled trial. Schizophrenia Research. 2010. Vol. 116. P. 101–106.
Ceskova E., Silhan P. Novel treatment options in depression and psychosis. Neuropsychiatric disease and treatment. 2018. Vol. 14. P. 741.
Cichocki Ł., Cechnicki А., Franczyk-Glita J., et al. Quality of life in a 20-year follow-up study of people suffering from schizophrenia. Comprehensive Psychiatry. 2015. Vol. 56. pp. 133–140. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0010440X14002739.
Cramer J., Rosenheck R., Xu W., et al. Quality of Life in Schizophrenia: A Comparison of Instruments. Schizophrenia Bulletin. 2000. Vol. 26. № 3(20). P. 659–666.
Craske, M. G., Meuret, A. E., Ritz, T., et al. Positive affect treatment for depression and anxiety: A randomized clinical trial for a core feature of anhedonia. Journal of Consulting and Clinical Psychology. (2019). Vol. 87 (5). P. 457.
Foti D., Novak K. D., Hill K. E., Oumeziane B. A. Neurophysiological assessment of anhedonia in depression and schizophrenia. Neurobiology of abnormal emotion and motivated behaviors. 2018. P. 242–256.
Gannon J. M., Brar J., Rai A., & Chengappa K. R. Effects of a standardized extract of Withania somnifera (Ashwagandha) on depression and anxiety symptoms in persons with schizophrenia participating in a randomized, placebo-controlled clinical trial. Ann Clin Psychiatry. 2019. Vol. 31(2). P. 123–129.
Kalin N. H. Depression and Schizophrenia: Sleep, Medical Risk Factors, Biomarkers, and Treatment. American Journal of Psychiatry. 2021. Vol. 178(10). P. 881–884.
Krynicki C. R., Upthegrove R., Deakin J. F. W., Barnes T. R. The relationship between negative symptoms and depression in schizophrenia: a systematic review. Acta Psychiatrica Scandinavica. 2018. Vol. 137(5). P. 380–390.
Lambert, C., Da Silva, S., Ceniti, A. K., et al. Anhedonia in depression and schizophrenia: A transdiagnostic challenge. CNS neuroscience & therapeutics. 2018. Vol. 24(7). P. 615–623.
Mikulska J., Juszczyk G., Gawrońska-Grzywacz M., Herbet M. HPA axis in the pathomechanism of depression and schizophrenia: new therapeutic strategies based on its participation. Brain Sciences. 2021. Vol. 11(10). P. 1298.
Musliner K. L., Mortensen P. B., McGrath J. J., et al. Association of polygenic liabilities for major depression, bipolar disorder, and schizophrenia with risk for depression in the Danish population. JAMA psychiatry. 2019. Vol. 76(5). P. 516–525.
Peng S., Li W., Lv L., Zhang Z., Zhan X. BDNF as a biomarker in diagnosis and evaluation of treatment for schizophrenia and depression. Discovery medicine. 2018. Vol. 26(143). P. 127–136.
Zisook S., Kasckow J. W., Lanouette N. M. et al. Augmentation with citalopram for suicidal ideation in middle-aged and older outpatients with schizophrenia and schizoaffective disorders who have subthreshold depressive symptoms: a randomized controlled trial. J. Clin. Psychiatry. 2010. Vol. 712. Issue7. P. 915–922.
