МЕХАНІЗМ АДМІНІСТРУВАННЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ЩОДО БЕЗПОВОРОТНИХ САНІТАРНИХ ВТРАТ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2618-0065-2021-3(9)-175-198Ключові слова:
адміністрування, безповоротні втрати, надзвичайна ситуація, ідентифікація загиблих у наслідок надзвичайної ситуації, патологоанатомічна служба.Анотація
Анотація. Розмаїття загроз виникнення небезпечних подій та надзвичайних ситуацій (НС) і багатогранність завдань щодо протидії їх наслідкам, у тому числі й медико-санітарним, потребують постійної уваги з боку держави задля удосконалення системи цивільного захисту населення, основною складовою якої є медичний захист, забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, до яких належать організація і проведення цілої низки заходів щодо надання доступної та адекватної медичної допомоги. Тобто насамперед надання допомоги стосується осіб, які отримали травми та пошкодження внаслідок дії вражаючих факторів НС. Отже, питання організації і надання медичної допомоги постраждалим є актуальним та потребує постійного отримання достовірної інформації про характер НС для всебічного аналізу обстановки в її осередку, зокрема встановлення обсягів санітарних втрат, їх структури, що є основою для визначення потреби в медичних силах і засобах для ліквідації медико- санітарних наслідків НС. Нормативне визначення безповоротних санітарних втрат в Україні відсутнє, наявне лише визначення постраждалих унаслідок НС техногенного або природного характеру як осіб, здоров'ю яких заподіяна шкода внаслідок НС. Єдиним документом міжнародного рівня щодо організації захоронення трупів загиблих в умовах НС є рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, де наведено поради щодо організації процедур упізнання та захоронення загиблих унаслідок НС. У багатьох планах реагування на випадок стихійних лих, ініційованих органами охорони здоров'я та державними органами, детальне організаційне планування закінчується підтвердженням того, що сталася смерть, а тіла «відправляються в морг». Саме тому ідентифікація загиблих є проблемою для патологоанатомічних служб протягом багатьох років, хоча лише нещодавно сучасні технологічні досягнення та основні управлінські процедури почали застосовуватися з цією метою в умовах масових безповоротних санітарних втрат. Спробу адміністрування безповоротних санітарних втрат в умовах НС щодо унормування та створення базових документів здійснили під час цунамі в Індійському океані 2004 року. Напрацьовано певний досвід ідентифікації загиблих Інтерполом під час розслідування геноциду в колишній Югославії та під час розслідування масштабних терактів останніх двох десятиліть. Належне і гідне поводження із загиблими під час стихійних лих є одним із трьох основних стовпів гуманітарного реагування та фундаментальним фактором, що сприяє ідентифікації загиблих і допомагає сім'ям дізнатися про долю своїх близьких. У статті наведено авторське визначення механізму адміністрування наслідків НС щодо масових безповоротних санітарних втрат, яке ґрунтується на кращих світових практиках. Зважаючи на потребу гармонізації чинного законодавства України у сфері цивільного захисту з європейським і прагненням приєднатися до Механізму цивільного захисту ЄС, доцільним є запровадження європейських протоколів ідентифікації загиблих унаслідок НС і розробка планів реагування на масові безповоротні втрати в НС як складових планів медичного реагування на виникнення НС із чітким визначенням алгоритмів взаємодії з органами місцевої влади. Також пропонуємо відповідно до рішення МОЗ України як кращу світову практику щодо адміністрування безповоротних втрат унаслідок НС використовувати рекомендації Всесвітнього Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця щодо поводження з тілами загиблих унаслідок НС для осіб, які першими опиняються на місці події (рятувальників, правоохоронців і волонтерів), в редакції від 2016 року.
Посилання
Медичний та біологічний захист за умов надзвичайних ситуацій : навч. посіб. / Терент’єва А. В. та ін. Київ : ІДУЦЗ, 2016. 359 с.
Довідник оперативних розрахунків медичної служби Збройних сил України : навч.-метод. посіб. / Булах О. Ю. та ін.; за ред. В. Б. Андронатія, Ю Ф. Клівенка ; Укр. військ.-мед. акад., НДІ пробл. військ. медицини МО України. Київ : Чалчинська Н. В., 2015. 319 с.
Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України : наказ Міністерства оборони України від 26.05.2014 р. № 333. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0611- 14#Text (дата звернення : 24.06.2021).
Кодекс цивільного захисту України : Закон України від 02.10.2012 р. № 5403-VI. URL : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5403-17(дата звернення : 24.04.2021).
Технические записки по вопросам питьевого водоснабжения, санитарии и гигиены в чрезвычайных ситуациях. ВОЗ. Женева, 2011. URL : https://cutt.ly/hQC9uoI (дата обращения : 27.06.2021).
Волянський П. Б. Комплексний аналіз потреби в медичному захисті населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Державне управління : удосконалення та розвиток. 2015. № 3. URL : http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=818 (дата звернення : 01.07.2021).
Кузьмін В. Ю., Терент’єва А. В., Іскра Н. І. Медицина катастроф : основні поняття та завдання служби : матеріали 12-ї Всеукр. наук.-практ. конф. рятувальників (м. Київ, 22–23 вер. 2010 р.). Київ. 2010. С. 298–302.
Пахлеванзаде А., Валід Камаль А. С. Правове регулювання діяльності патологоанатомічної служби. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2019. Вип. 10. С. 136–139.
Кризина О. В. Організація та функціонування патологоанатомічної служби в зарубіжних країнах. Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2020. № 2 (70). С. 101–105.
Котуза А. С., Роша Л. Г. Теоретичні засади розбудови патологоанатомічної служби України в сучасних правових та економічних умовах. Вісник проблем біології і медицини. 2015. Вип. 3(2). С. 318–327.
Роша Л. Г. Основи впровадження державно-приватного партнерства у паталогоанатомічній службі України. Актуальні проблеми клінічної та профілактичної медицини. 2018. Т. 2. № 4. С. 5–13.
Рощін Г. Г., Кукуруз Я. С., Терен’тєва А. В. Участь українських медиків в міжнародних гуманітарних акціях під час ліквідації наслідків потужних землетрусів в центрально-азійському регіоні (повідомлення друге). Укр. журнал екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. 2008. Т. 9. № 2. С. 5–8.
Рощін Г. Г., Кукуруз Я. С., Терент’єва А. В. Участь українських медиків в ліквідації наслідків потужного землетрусу в Пакистані (повідомлення третє). Укр. журнал екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. 2008. Т. 9. № 3 С. 20–23.
Рощін Г. Г., Кукуруз Я. С., Терент’єва А. В. Участь українських медиків в міжнародних гуманітарних акціях під час ліквідації наслідків потужних землетрусів в центрально-азійському регіоні (повідомлення перше). Укр. журнал екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. 2008. Т. 9. № 1. С. 39–45.
Волянський П. Б. Медична розвідка як інформаційне обґрунтування прийняття управлінських рішень процесу подолання медико-санітарних наслідків у надзвичайних ситуаціях мирного характеру. Інвестиції : практика та досвід. 2011. № 19. С. 88–89.
Hall M.L., Lee A.C.K., Cartwright. C., et al. The 2015 Nepal earthquake disaster: lessons learned one year on Public Health. 2017. 145 р. Р. 39–44.
Chan E.Y.Y. The untold stories of the Sichuan earthquake. Lancet. 2008. р. 372. Р. 62–359.
Chan E.Y.Y., Man A.Y.T., Lam H.C.Y. Scientific evidence on natural disasters and health emergency and disaster risk management in Asian rural- based area. British Medical Bulletin. 2019. 129 р. Р. 91–105.
Phalkey R., Reinhardt J.D., Marx M. Injury epidemiology after the 2001 Gujarat earthquake in India: a retrospective analysis of injuries treated at a rural hospital in the Kutch district immediately after the disaster. Glob Health Action. 2011. 4 : 7196.
Lennquist S. (ed). Medical response to major incidents and disasters. A Practical guide for all medical staff. Springer-Verlag Berlin Heidelberg. 2012. 412 p.
Morgan O.W., Sribanditmongkol P., Perera C., Sulasmi Y., Van Alphen D., Sondorp E. Mass Fatality Management following the South Asian Tsunami Disaster : Case Studies in Thailand, Indonesia, and Sri Lanka. PLoS Med. 2006. 3(6) : e195. DOI : https://doi.org/10.1371/journal.pmed.0030195 (last accessed : 05.07.2021).
Beauthier J.-P., De Valck E., Lefevre P., De Winne J. Mass Disaster Victim Identification : The Tsunami Experience. The Open Forensic Science Journal. 2009. 2. Р. 54–62.
Merli C., Buck T. Forensic identification and identity politics in 2004 post- tsunami Thailand: negotiating dissolving boundaries. Hum Remains Violence. 2015. 1 : 3–22.
Tsokos M., Lessig R., Grundmann C., Benthaus S., Peschel O. Experiences in tsunami victim identification. Int. J. Legal Med. 2006, 120(3), 185–7.
Morgan O. Management of dead bodies after disasters : a field manual for first responders. Washington, D.C : PAHO, 2006. 58 р.
Interpol. Disaster Victim Identification Guide. 2009. URL : www.interpol.int/Public/DisasterVictim/guide/guide.pdf. (last accessed : 12.07.2021).
Ellis P. Modern advances in disaster victim identification, Forensic Sciences Research. 2019. 4 : 4, 291–292.
Lessig R., Rothschild M. International standards in cases of mass disaster victim identification (DVI). Forensic Science Medicine and Pathology. 2011. 8. URL : https://www.researchgate.net/publication/51587517( last accessed : 15.07.2021).
Gershon R.R., Orr M.G., Zhi Q. et al. Mass Fatality Preparedness among Medical Examiners/Coroners in the United States: A Cross-Sectional Study. BioMed Central Public Health. 2014. 14 : 1275.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.