КОМУНІКАТИВНІ НАВИЧКИ ПУБЛІЧНОГО КЕРІВНИКА ДЛЯ ПОБУДОВИ ДІАЛОГУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-125-135

Ключові слова:

генерація, громадськість, ділове спілкування, публічний керівник, комунікація, професійна компетентність, державний службовець, медіація, конфлікт, діалог

Анотація

Розглянуто комунікативні навички керівника освіти для по- будови діалогу та цілеспрямованого формування нової генерації сучасного керівника. З’ясовано, що професійна компетентність публічного керівника є спеціально підготовленим глибинним процесом обміну смислами, під час яко- го відбуваються якісні зміни в стосунках між учасниками в умовах демокра- тичного розвитку суспільства. Встановлено, що у цьому контексті необхідним стає цілеспрямоване формування комунікативних умінь в умовах проведення діалогу як в організації внутрішніх, так і зовнішніх зв’язків в умовах нової ге- нерації професіоналів, які мають адекватно реагувати на суспільні виклики, впроваджувати та продукувати ідеї в умовах використання налагодження вза- ємин із громадськістю, ефективно транслювати соціальні й культурні цінно- сті, мати уміння ведення переговорів та ділового спілкування, обміну базови- ми суспільними цінностями та комунікації з масовим адресатом.

Досліджено, що важливою умовою ефективності роботи фахівця з пу- блічного управління є врахування гендерної складової під час розгляду кон- фліктів у середовищі організації, уникнення гендерних стереотипів та фор- мування гендерної чутливості своєї та колег. Таке врахування відповідатиме вагомому кроку у побудові європейського освітнього простору та зменшен- ню рівня конфліктності в колективі; зазначено шляхи впровадження освіт- ньої програми “Базові навички медіатора в закладі освіті та громаді”, яка успішно апробована з 2015 року. Обґрунтовано, що комунікативні навички керівника освіти для побудови діалогу набувають нового змісту медіації та діалогу, який надасть можливість сформувати технології комунікації та ово- лодіти навичками в галузях етичних вимог демократії, відкритості публічної сфери, свободи ЗМІ, забезпечення національних інтересів тощо.

Посилання

Базіло О. П. // Персонал. 2007. № 8. С. 60–64.

Вацлавик Пол, Бивин Дженет, Джексон Дон. Психология меж- личностных коммуникаций. Пер. с англ. Санкт-Петербург: Речь, 2000. 300 с.

Гусєва К. Проценко Д. Як, коли, де працює діалог? Практичний по- сіб. Київ, 2019. URL: https://www. osce.org/uk/project-coordinator-inukraine/ 422831

Гогіна Л. М. Компетенції та компе- тентності в державній службі України: до проблеми понятійного апара- ту // Держ. упр.: теорія та практика [Електронний ресурс]. Режим до- ступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/DUTP/2007-2/

Закон України “Про основні засади розбудови інформаційного суспіль- ства в Україні на 2007–2015 роки” вiд 9.01.2007 р. [Електронний ре- сурс]. Режим доступу : www.rada.gov.ua

Методичні рекомендації щодо по- будови механізму оцінки ділових і професійних якостей державних службовців: Головне управління державної служби України. Київ, 2006. 8 с.

Пашко Л. А. Професійно-управлін- ська культура сучасного керівника: постановка проблеми // Зб. наук. пр. НАДУ. 2011. № 2. С. 51–62.

Про забезпечення участі громад- ськості у формуванні та реалізації державної політики: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996. [Електронний ре- сурс] // Офіц. сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/996-2010-п/conv

Рекомендації до визначення ком- петентностей державних службов- ці: Головне управління державної служби України. Київ, 2006. 10 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-20

Як цитувати

Івацко, Т. (2020). КОМУНІКАТИВНІ НАВИЧКИ ПУБЛІЧНОГО КЕРІВНИКА ДЛЯ ПОБУДОВИ ДІАЛОГУ. Публічне урядування, (4 (24), 125-135. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-125-135