КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ВИЗНАННЯ ГРОМАДЯНСЬКИХ ПРАВ І СВОБОД У МЕХАНІЗМІ ЇХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Анотація
Визнання громадянських прав і свобод є наслідком комунікативного обміну правовими смислами щодо індивідуальних та суспільних інтересів, узгодження їх цінності, умов рівноваги та надання всезагальності у вигляді прав та обов’язків. Рівновага правових смислів є результатом унікального поєднання правових зв’язків індивідів у межах певної правової культури. Комунікативна правова реальність завжди наповнена зміною інтересів та їх правових смислів, що й окреслює особливості визнання прав, їх зміст, обсяг та межі.
Посилання
Гуссерль Э. (1859–1938). Картезианские размышления / Пер. с нем. Д. В. Скляднева. – СПб.: Наука; Ювента, 1998. – 315 с.
Гуссерль Э. Парижские доклады // Логос. – 1991. – № 2. – С. 6–31.
Конституція України: Наук.-практ. коментар / В. Б. Авер’янов. – Х.: Право; К.: Концерн. – “Вид. дім “Ін Юре”, 2003. – 808 с.
Култаєва М. Комунікація як предмет філософської рефлексії: пошуки методологічних можливостей // Кому- нікація: журн. з питань комунікацій у сусп-ві / Секретаріат Кабінету Міністрів України. Прогр. сприяння парламенту ІІ. – 2010. – № 1. – С. 8–18.
Steve Stickle. An Introduction to J. Habermas. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.engl.niu.edu/ wac/hbrms.html
Лемешев О. Г. Структура внимания в процессе информационного метаболизма // Соционика, ментология и психология личности. – 2002. – № 3. – С. 18–24.
Малько А. В. Трофимов В. В. Теоретико-методологическое значение концепции “правовой жизни” // Государство и право. – 2010. – № 7 – С. 5–13.
Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – 240 с.
Назарчук А. В. Общество как коммуникация в трудах Н. Лумана // Вопр. философии. – 2006. – № 6. – С. 156–173.
Назарчук А. В. Идея коммуникации и новые философски понятия ХХ века // Вопр. философии. – 2011. – № 5. – С. 157–165.
Науменко Т. В. Социология массовых коммуникаций в структуре социологического знания // Социол. исследования. – 2003. – № 10. – С. 39–46.
Парсонс Т. П. Система современных обществ / Пер. с англ. Л. А. Седова и А. Д. Ковалева; Под ред. М. С. Ковалевой. — М.: Аспект Пресс, 1998. – 270 с.
Поляков А. В. Прощание с классикой, или как возможна коммуникативная теория права // Росс. ежегодник теории права. – 2008. – № 1. – С. 9–42.
Поляков А. В. Российский правовой дискурс и идея коммуникации: Учеб. пособие. – СПб., 2006. – 60 с.
Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации: Учеб. пособие. – СПб.: Михайлов, 2002. – 460 с.
Токарська А. С. Правова комунікація в контексті посткласичного право розуміння // Рукопис: Дис. на здобуття наук. ступ. – К., 2008. – 515 с.
Токарська А. С. Правова комунікація в контексті посткласичного праворозуміння: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. – 2008. – С. 35.
Федотова Л. Н. Социология массовой коммуникации: Учеб. для вузов. — СПб.: Питер, 2003. – 400 с.
Шарков Ф. И. Истоки и парадигмы исследований социальной коммуникации // Социол. исслед. – 2001. – № 10. – С. 52–61.
Шарков Ф. И. Основы теории коммуникации: Учебник. – М.: Изд. дом “Социальные отношения”; Перспектива, 2002. – 246 с.
Штомпка П. В фокусе внимания повседневная жизнь. Новый поворот в социологии // Социол. жизнь. – 2009. – № 8. – С. 3–13.
Christine Goodwin v. United Kingdom (2002) – 28957/95 [2002] ECHR 588 (11 July 2002). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cmiskp.echr.coe. int/tkp197/portal.asp?sessionId=82360278&skin=hudocen& action=request
L. V. Lithuania (2007) – 27527/03 [2007] ECHR 588 (11 September 2007). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cmiskp.echr.coe.int/tkp197/portal.asp?sessionId =82360278&skin=hudoc-en&action=request
