ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНА ПРИРОДА КАТЕГОРІЇ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ В ЗАКОНОДАВСТВІ РІЗНИХ КРАЇН ТА В МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТАХ
Анотація
Реалізація нормативно закріплених гарантій прав людини в рамках діяльності органів влади у надзвичайних умовах, як форма реалізації їх захисту, не менш важлива, ніж видання правових актів. Діяльність органів правопорядку відповідно до цілей і завдань введеного виняткового режиму має здійснюватися тільки в межах, встановлених законом.
Посилання
Loening E. Lehrbush des Deutschen Verwaltungsreechts. Leipcig, 1884. – Z. 290.
Emergency Regulations 1921 // The Board Trade Journal, 1921.04.07 – P. 49–62.
Barnett H. Constitutional and Administrative Law. London., 1995. – P. 336.
Авдеев Ю. І. Чрезвычайное законодательство ФРГ. – М.: Юрид. лит., 1970. – 279 с.
Домрін А. М. Правовые институты чрезвычайного режима в Индии // Институты конституционного права иностранных государств. – М.: Юрид. лит., 2002. – С. 147–211.
Emergency Preparedness Act 1988, RS. 1985, ch 6, 4-th Suppl. – Ottawa, 1989. – P. 17–32.
Ехипов М. И. Некоторые аспекты применения режима чрезвычайного положения. – Пермь: Мир, 1993. – 271 с.
Ларин A. M. Чрезвычайные ситуации и деятельность правоохранительных органов // Право и чрезвычайные ситуации. – М., 1992. – С. 41–46.
Янгол Н. Г. Чрезвычайное законодательство и исключительные правовые режимы: история и современность: Монография. – СПб.: СПбГУАП, 2000. – 408 c.
Капустин А. Я. Проблема имплементации норм международного гуманитарного права в немеждународных военных конфликтах // Российский ежегодник международного права. – С.-Петербург. гос. ун-т. – С. 74–87.
