ДАЙДЖЕСТИ ПРО ВИБОРИ ПІД ВИСТРІЛАМИ, МАНІПУЛЯЦІЇ ТА НАРОДНУ ПІДТРИМКУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2522-4603.2024.4.9Ключові слова:
дайджести, дискурс, позамовний контекст, маніпуляція, нормалізація, евфемізми, лінгвопрагматика, пропагандистський конфлікт, прецедентний феномен, громадська думка, прототекст, ксалтинг, текс-реципієнт, метефора, контент-аналізАнотація
У статті, на даних аналізу соціологічних досліджень, проведених у 2021-2023 роках незалежними громадськими центрами, доводиться, що з розвитком інформаційних потоків (провідної характеристики нового типу суспільства) особливого значення набувають соціальні мережі і месенджери як інструмент політичного маніпулювання. Соціальні мережі стають частиною будь-якого політичного процесу і створюють віртуальне середовище, яке змінює існуючу політичну реальність. Засоби масової інформації формують нову політичну реальність, в якій маніпуляційні технології перетворюються на ключовий інструмент керування політичною поведінкою мас. Різнобічний огляд досліджень феномена маніпулятивних технологій, його еволюцію та відповідну до нинішніх вимог пристосованість та реконструкції, вказують на необхідність застосування у виборчому процесі «прозорих», «чистих» виборчих технологій, що перетворюються на ключовий інструмент керування політичною поведінкою мас. Визначено роль мовних засобів у процесі маніпуляції та вплив політичного дискурсу ЗМІ на формування громадської думки, використання притому різноманітних методів, зокрема таких, як нормалізація, евфемізми, прецедентні феномени та інше. Усвідомлення того, що мистецтво та технологія маніпулювання полягають у створенні умов введення в оману об’єкту маніпулювання (наприклад, виборців або інших суб’єктів політичної діяльності), з якими існують відносини конкуренції, політико-технологічні засади політичного маніпулювання повинні виявлятися та присікатися на основі застосування матеріально-ресурсних і не тільки засобів, а також інформаційно-аналітичної підготовки й консалтингового забезпечення політичної діяльності усіх членів суспільства. Актуальність данного дослідження полягає в тому, що в українському суспільстві існує недовіра до органів влади та опозиції, а політичні сили бажають здобувати владу на виборах. Тому під час виборів на перше місце висуваються технології, які здатні забезпечити прихильність виборців.
Посилання
Тихомирова Є. Пропаганда. Глосарій. Навчальний енциклопедичний словник-довідник із питань інформаційної безпеки/за заг. ред. д-ра. політ. наук, проф. Шуляк А. М. Київ: МПБП «Гордон», 2019. 366–369.
Савчук А. Пітер Померанцев: Мета російської пропаганди – щоб ніхто нікому не довіряв. Українська правда, 31 березня. 2015. URL: https://www.pravda. com.ua/articles/2015/03/31/7063251/
Кривошеїн В. Іміджологема політична. Новітня політична лексика (неологізми, оказіоналізми та інші новотоври)/за заг. ред. Н. М. Хоми. Львів: Новий Світ–2000, 2015. 492 с.
Поліщук І. О., Рум’янцева С. В. Політичне маніпулювання: сутність та проблема його обмеження. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Сер.: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2013. № 2. С. 199–206.
Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. Москва: ЧеРо; Юрайт, 2000. 342 с.
Євланова О. О. Місце феномена маніпуляцій в політичному дискурсі. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія «Філологія». 2021. Вип. 88. С. 93–97.
А. Нальотов. Виборчі технології як чинник впливу на масову свідомість. Політичний менеджмент. 2007. № 5. С. 126–137.
Максімцева Н. О., Максімцев М. Г. Публічні маніпуляції під час виборчого процессу як загроза політичної безпеки та реалізації влади народу.
Чубатенко О. М. Маніпулятивні технології у виборчих процесах України. УДК 324-049.2(477). DOI https://doi.org/10.24195/2414-9616.2020-4.9
Вакуленко А. Політичне ианіпулювання в умовах інформаційного суспільства:український контекст. URL: https://doi.org/10.34142/24130060.2023.27.2.03
Захаренко К. Роль громадських організацій у формуванні національної інформаційної безпеки. НДЦ Українського державного університету імені Михайла Драгоманова; м. Київ, Україна.
