ПРАВОВІ МЕЖІ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА: ВЗАЄМОДІЯ СПЕЦІАЛЬНИХ НОРМ, ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ, ВИКЛИКИ ТА ПОТРЕБИ ВОЄННОГО ЧАСУ

Анотація

Стаття присвячена аналізу сучасних трансформацій у правовому регулюванні діяльності державних унітарних підприємств в Україні в контексті законодавчих ініціатив щодо реформування господарського законодавства. На основі норм Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію між Україною та ЄС), спеціальних законів та підзаконних актів досліджено відповідність національних регуляторних підходів європейським стандартам правової визначеності, пропорційності та передбачуваності. Особливу увагу приділено аналізу колізій, що виникають у зв’язку з втратою чинності Господарського кодексу України та реформування державних підприємств, включно із застосуванням інституту узуфрукта, та впливом таких колізій на забезпечення стратегічних інтересів держави, економічну безпеку й стабільність системи управління державним майном. У роботі обґрунтовано, що державні підприємства, зокрема ті, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, повинні залишатися у фокусі спеціального правового регулювання, що відповідає міжнародним стандартам корпоративного управління, зокрема Керівним принципам ОЕСР. Показано, що скасування Господарського кодексу України та запровадження нових механізмів, таких як узуфрукт державного майна, потребує глибокої наукової оцінки, правового узгодження та врахування ризиків воєнного стану. Зроблено висновок, що для забезпечення правової стабільності та захисту стратегічних активів держави необхідним є системний перегляд спеціального законодавства у сфері управління державною власністю, усунення нормативних колізій та запровадження регуляторних рішень, які відповідають вимогам Конституції України, європейським стандартам та інтересам національної безпеки.