ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СХІДНИХ КОРДОНІВ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО У XVIII СТОЛІТТІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2522-4603.2025.2.1Ключові слова:
договір, Нісські конвенції, кордони, межова комісія, територіальний устрій, збройні конфлікти, військо ЗапорозькеАнотація
В роботі проаналізовано етапи формування східних кордонів земель війська Запорозького у XVIII столітті. Зазначено, що перші спроби офіційного визначення кордонів запорозьких земель відбувались в ході роботи московсько-турецької межової комісії 1704–1705 рр., яка була утворена після укладення Константинопольського договору 1700 р. Зауважено, що після поразки у 1711 р. Московського царства у війні з Османською імперією кордони між цими державами було змінено. Андріанопольським договором 1713 р. було утворено московсько-турецький кордон в басейні річок Лугань, Міус та ін. Військо Запорозьке отримало протекторат Османської імперії й зимівники запорожців облаштовувались в донецьких та приазовських степах.Звернуто увагу на те, що Белградським договором 1739 р. та Нісськими Конвенціями 1739–1742 рр. було змінено російсько-турецькі кордони. До середини XVIII ст. були визначені східні кордони земель війська Запорозького, яке межувало там із землями війська Донського. Встановлення кордонів між цими військами поклало край суперечкам між запорозькими та донськими козаками, які доходили до збройного насильства серед козацьких громад.Зазначено, що у 1760–1770-х рр. межові суперечки запорожців виникали із адміністраціями Бахмутської та Ізюмської провінцій за право користування землями на правобережній частині Сіверського Дінця в місцевості річок Берека, Сухий Торець та ін. Вказано, що з метою урегулювання цих спорів у 1769 р. була утворена комісія. Делегації бахмутських, ізюмських та запорозьких козаків зустрічались й обговорювали питання щодо вирішення земельних суперечок та встановлення межових кордонів.З’ясовано, що на сході кордонів війська Запорозького юрисдикція Коша Запорозької Січі розповсюджувалась на місцевість річки Кальміус, а також верхів’я річки Міус. Ці землі були у підпорядкуванні Кальміуської паланки війська Запорозького.
Посилання
Трактат, заключенный в Цареграде с Турецким Султаном Мустафою II Россійскими посланниками Украинцовым и Дьяком Черодеевым (3 июля 1700 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том IV (1700–1712). СПб. : Тип. II Отд. Собств. е.и.в. канц., 1830. № 1804. С. 66–72.
Лист О. Украінцева до Ф. Головіна з повідомленнями про хід розмежування земель із Туреччиною, укладення карти земель між ріками П. Бугом та Дніпром та невдоволення запорожців попередніми результатами розмежування (3 серпня 1705 р.). Кордони Війська Запорозького та діяльність російсько-турецької межової комісії 1705 р. / упоряд. В. Мільчев. Запоріжжя : Видавництво ВАТ «Мотор Січ», 2004. С. 58–60.
Трактат, заключенный в Андріанополе Россійскими послами Бароном Шафировым и Графом Шереметьевым с Верховным Турецким Визирем Али пашею (13 июня 1713 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том V (1713–1719). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 2687. С. 36–43.
Конвенція, в следсвіи Белградскаго мирного трактата … «Об определеніи границ обеих имперій» (3 октября 1739 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том X (1737–1739). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 7915. С. 914–915.
Конвенція, заключенная в Константинополе между Россійским и Турецким Дворами (28 декабря 1739 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том X (1737–1739). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 7982. С. 986–988.
Конвенція, заключенная при вершине реки Большой Берды (12 октября 1742 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том XI (1740–1743). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 8628. С. 671–672.
Архів Коша Нової Запорозької Січі : корпус документів 1734–1775. Том 2 / гол. ред. кол. : Сохань П. С. (голова) та ін. ; упорядн. тому : Гісцова Л. 3. (ст. упорядн.) та ін. ; наук. ред. тому Бутич І. Л. ДКАУ ; ЦДІАУ ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. К., 2000. 750 с.
Запись, данная от турецкаго коммисара Ахмет Эфендія россійскому коммисару генерал-лейтенанту князю Василью Репнину «О исполненном 2 и 11 числе месяца Шабана подорваніи городов Азова, Лютина и каланчей» (20 октября 1741 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том XI (1740–1743). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 8463. С. 526–527.
Достоверная Ландкарта между рек Днепра і Донца на расстояниях от усть Самары до Изюма і Луганскої Станицы (май, 1750 г.). «Шахти та рудники Донбасу». URL : http://surl.li/mougd (дата звернення: 10.03.2025).
Инструмент, заключенный при урочища Скопинскаго городка на реке Кайсуге «О подорваніи Азовской крепости, разореніи двух каланчей, о постановленіи баріерной земли, и о разграниченіи оной по рекам Кайсуге, Кагальнику, Чебуре и Эи, и о бытіи оным местам Баріером впусте лежащим» (20 октября 1741 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том XI (1740–1743). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 8464. С. 527–528.
Конвенція вторая (возобновительная), между Россійскою и Турецкою имперіями, заклю- ченная в Константинополе «О разграниченіи земель около Азова, на Кубанской стороне лежащих» (30 марта 1747 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том XII (1744–1748). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 9385. С. 676–678.
Nova Mappa Geographica Maris Assoviensis vel de Zabache et Paludis Maeotidis. Matthaeus Seutter, Augsburg. 1730. «Internet Archive». URL : http://surl.li/dlgrd (дата звернення: 10.03.2025).
Карта представляющая Крым и Степь Крымскую из Новейших Известий [Карты] / Сочин. при акад. наук Я. Ф. Шмитом; вырез. Н. Зубков. [Спб. : АН], 1777. «Internet Archive». URL : http://surl.li/doojt (дата звернення: 10.03.2025).
Эварницкий Д. И. Источники для истории запорожских козаков : [в 2 т.]. Т. 2. Владимир : Типолитогр. губерн. правл., 1908. 1179 с.
Об отводе Запорожским и Донским казакам мест и угодій, для отвращенія между ними споров, по письменным документам, а за недостатком оных, по свидетельству их Старшин (10 октября 1743 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том XI (1740–1743). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 8804. С. 935–936.
О назначеніи пограничной межи между землями Запорожцев и Донских казаков (30 апреля 1746 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том XII (1744–1748). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 9282. С. 544–545.
Відомість про вихідців з Гетьманської, Правобережної і Слобідської України, які оселилися в Кодацькій паланці (25 вересня 1756 р.). Архів Коша Нової Запорозької Січі : корпус документів 1734–1775. Том 3 / гол. ред. кол. : Сохань П. С. (голова) та ін. ; упорядн. тому : Гісцова Л. 3. (ст. упо- рядн.) та ін. ; наук. ред. тому Бутич І. Л. ДКАУ ; ЦДІАУ ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. К., 2003. 952 с.
Архів Коша Нової Запорозької Січі : корпус документів 1734–1775. Том 5 : Реєстр Війська Запорозького Низового 1756 року / гол. ред. кол. : Сохань П. С. (голова) та ін. ; упорядн. тому : Гісцова Л. 3. (ст. упорядн.) та ін. ДКАУ ; ЦДІАУ ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. К., 2008. 527 с.
Архів Коша Нової Запорозької Січі : опис справ 1713–1776 / ред. кол. : О. М. Апанович та ін. ; упоряд. : Л. З. Гісцова (ст. упорядн., Л. Я. Демченко. ГАУ при кабінеті міністрів України ; ЦДІАУ; НАН України. Ін-т укр. археографії. Вид. 2-ге доп. та випр. К. : Наукова думка, 1994. 234 с.
Границы части Запорожских владеній (1764 г.). История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского : составлена из подлинных документов Запорожского Сечевого Архива. [в 3 ч.]. Ч. 3 : История Новой Сечи, т. е. четвертого и последнего Коша Запорожского Военного Ордена / сост. А. Скальковским. Изд. 3-е, испр. и знач. умнож. Одесса : [Тип. А. Шульце], 1886. С. 312–314.
Трактат вечнаго мира и дружбы, заключенный между имперіею Всероссійскою и Оттоманскою Портою (10 июля 1774 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том XIX (1770–1774). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 14164. С. 957–967.
Сборник русского исторического общества. Том 32 : [Исторические сведения о Екатерининской законодательной комиссии для сочинения проекта Новаго Уложения]. Ч. 4 / сост. Д. В. Поленов. СПб. : Тип. Н. А. Лебедева, 1881. 638 с.
Шиманов А. Предсмертная поземельная борьба Запорожья. Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год второй. Том VII. Сентябрь-Декабрь 1883. Киев, 1883. С. 609–636.
Путешествіе академика Гильденштедта по Слободско-Украинской губерніи / пер. [с нем.] и предисл. М. Н. Салтыковой ; примеч. Д. И. Багалея. Харьков : Тип. губ. правл., 1892. 89 с.
Ведомость состоящих ио левую сторону реки Днепра в крае бывшаго Запорожья селеніях и зимовниках и во оных о числе душ обоего пола в части Азовской губерніи (8 августа 1776 г. № 633). Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии. Вып. 2 : [Год второй] / изд. под. ред. А. Синявского . [1905]. С. 117–134.
Коммисарская ведомость о слободе Райгородке. Сборник судебных решений, состязательных бумаг, грамот, указов и других документов, относящихся к вопросу о старозаимочном землевладении в местности бывшей Слободской Украины / сост. В. В. Гуров, Е. К. Бродский. Харьков : Тип. окр. штаба, 1884. С. 646–648.
Дело по Указу Слободской губернии вотчинного департамента о ученении Изюмского комиссарства города Изюма с жителями и слободы Тору жителям с смежествующими Войска Запорожского козаками в земляных дачах разводу. Барвінківська паланка. «ВікіпедіЯ». URL : http://surl.li/mjhhu (дата звернення: 10.03.2025).
Барвінківська паланка. «Вікіпедія». URL : http://surl.li/mjhhu (дата звернення: 10.03.2025).
Карта лежащим местам от крепости Святаго Димитрия Ростовскаго с показанием Росийской імперіи границ (1768 г., карта Ригельмана). «ВикипедиЯ». URL : http://surl.li/sulxpq (дата звернення: 10.03.2025).
Charte der Kriegs Operatione am Donn u. Dnieper Ihro Russisch Kayserl. Maiestaet Glorieusen Armeen A. 1736 / gestochen bey der Kayserl. Wissensch. Acad. in St. Petersburg. «Yale Library». URL : http://surl.li/mozzr (дата звернення: 10.03.2025).
Carte generale des expeditions militaires des armées victorieuses de sa Maieste imperiale de toutes les Russies sur le Don et le Dnepr l’an 1736 «Gallica». URL : http://surl.li/dnxoe (дата звернення: 10.03.2025).
Схематична мапа Луганської округи У.С.Р.Р. Складена в 1928 році Луганським округовим земельним відділом. «Вікіпедія». URL : http://surl.li/nblfc (дата звернення: 10.03.2025).
Полторак В. Василь Максимович Кишенський – постать-легенда та реальність. Козацька спадщина. 2006. Вип. 3. С. 182–186.
Коропатник М. М. Крим і Донбас в контексті українських реалій : історичний дискурс та парадигми сучасності. Інформ.–метод. посібник на допомогу учителям та викладачам суспільних дисциплін. Чернігів, 2017. 72 с.
Чухліб Т. В. Донеччина та Луганщина – козацькі землі України (XVI–XVIII ст.). К. : Інститут історії України НАНУ, 2014. 105 с.
Путешествіе академика Гильденштедта / пер. с немецкаго М. Н. Салтыковой, с предисл. и с примеч. проф. Д. И. Багалея. Харьковскій сборник : литературно-научное приложеніе к «Харьковскому календарю» на 1891 год. Вып. 5. Отд. 2. Харьков : Тип. губ. правл., 1891. С. 71–158.
Ордер Потемкина генералу Текели (18 июня 1775 г., № 886). Бумаги князя Григория Александровича Потемкина-Таврического. Том. 1 : 1774–1788 гг. / под ред. акад. Н. Ф. Дубровина. Сборник воен.-истор. матеріалов. Вып. VI. СПб. : Воен. тип., 1893. С. 36–37.
О именованіи войска формируемаго из Задунайских Запорожцев, Усть-Дунайским (20 февраля 1807 г.). ПСЗРИ. Собр. 1-е. Том XXIX (1806–1807). СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канц., 1830. № 22465. С. 1024.
Короленко П. П. Некрасовские казаки. Известия Общ. любит. изуч. Кубанской области / [под ред. В. Сысоева, А. Дьячкова-Тарасова]. Вып. 2. Екатеринодар : Тип. Кубанского обл. правления, 1900. С. 1–74.
С препровождением печати, принадлежавшей бывшему Усть-Дунайскому и Буджацкому войску (ныне Дунайское) для хранения в числе памятников войска. 22 ноября 1836 г. ЦДІАК України. Канцелярия Дунайского козачьего войска управления Новороссийского и Бессарабского генерал-губернатора. Фонд 245. Опис 1. 1828–1856 рр. С. 3.
Положеніе о Дунайском казачьем войске (13 декабря 1844 г.). ПСЗРИ. Собр. 2-е. Том XIX. 1844. Отд. 1-е. СПб. : Тип. II Отд. собств. е.и.в. канцел., 1845. № 18526. С. 847–868.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
