УТИЛІТАРИСТСЬКИЙ, ЛІБЕРАЛІСТСЬКИЙ ТА КОМУНІТАРИСТСЬКИЙ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ЕТИКО-ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ СПРАВЕДЛИВОСТІ

Анотація

У процесі аналізу різних підходів до інтерпретації природи справедливості показано, що з позиції утилітаризму справедливість визначається як максимізація сукупної корисності в суспільстві, де розподіл благ та покарань є справедливим тією мірою, якою він сприяє досягненню цього найбільшого блага для найбільшої кількості людей. У межах ліберального підходу, як правило, акцент є на індивідуальних правах, свободі та рівності всіх людей, де справедливість часто пов’язана із забезпеченням цих прав та свобод. У свою чергу, комунітаризм зосереджує увагу на важливості громади, традицій і соціальних зв’язків. З точки зору комунітаристів, справедливість не може існувати поза контекстом спільноти і вона тісно пов’язана з культурними та історичними особливостями суспільства, з колективними цінностями та спільними практиками. Міркування про природу справедливості є надзвичайно важливими в контексті російсько-української війни, адже в її поле потрапляють проблеми, пов’язані з: – відновленням порушеного правового порядку (міжнародного права, територіальної цілісності України та базових людських прав); – відповідальністю агресора за спричинені руйнування (виплата репарацій, покарання винних у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та злочині агресії); – відповідальністю Росії за геноцидальну політику та насильну зміну української ідентичності; – здійсненням коригувальної (відплатної) справедливості – після війни постане величезне завдання відновлення країни та справедливого розподілу ресурсів, насамперед, для забезпечення потреб військових та їхніх родин, а також внутрішньо переміщених та постраждалих осіб; – відновленням гідності і прав, а також повернення додому всіх насильно депортованих російськими окупантами українських громадян та військовополонених; – реформуванням міжнародного правопорядку, щоб унеможливити уникнення відповідальності агресором у майбутньому та забезпечити надійні гарантії безпеки; – подоланням травм та загоєнням суспільних ран, відновленням довіри та забезпеченням єдності суспільства.