ГЕНЕЗА ТА ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОГО ФЕНОМЕНУ ГЛОБАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.ped.2024.1.6Ключові слова:
глобальна освіта, глобальна компетентність, громадянська освіта, міжкультурна освіта, інтерактивні методиАнотація
У сучасному глобалізованому світі системи вищої освіти різних країн прагнуть підготувати студентів до життя загалом та професійної діяльності зокрема у світі, який стає все більш взаємозалежним, де більшість людей все частіше контактують і співпрацюють з людьми різного культурного походження, де на життя людей впливає стрімкий розвиток інформаційних технологій, які виходять за межі національних кордонів та повноважень національних юрисдикцій. Мета статті полягає у висвітленні специфіки цільового призначення та змісту глобальної освіти у сучасній вищій школі. Реалізація мети вимагала вирішення таких завдань: 1) вивчити, осмислити й узагальнити науково-педагогічні джерела щодо генези педагогічного феномену глобальної освіти та її ролі у формуванні глобальної компетентності студентів; 2) схарактеризувати мету, зміст та деякі процесуальні особливості глобальної освіти, що спрямовані на формування глобальної компетентності студентської молоді. Методологія наукового пошуку охоплює застосування комплексу загальнонаукових методів, з-поміж яких: аналіз, синтез та узагальнення науково-педагогічних джерел з аналізованої проблеми; монографічний метод – для логічного викладу здобутих результатів. Наукова новизна визначається тим, що вперше в українському науково-педагогічному дискурсі висвітлено питання генези понять «глобальна освіта» та «глобальна компетентність». Висновки щодо отриманих результатів показують, що глобальна освіта, беручи свій початок ще з ХІІ ст., у сучасній вищій школі є комплексним поєднанням освіти особистісного розвитку, освіти з прав людини, освіти для сталого розвитку, освіти для миру та запобігання конфліктам та міжкультурної освіти, а також слугує глобальним виміром громадянської освіти. Будучи спрямованою на навчання і виховання студентів як громадян світу, вона забезпечує розвиток у них критичного мислення й альтернативного бачення шляхів вирішення проблем в особистому та / чи суспільному житті та розмірковувати про наслідки свого вибору. У такий спосіб глобальна освіта допомагає розвинути цінності, ставлення, знання та навички, які дозволять молодим людям протистояти викликам сучасного взаємопов’язаного світу.
Посилання
Федоренко С. В. Теорія і методика формування гуманітарної культури студентів вищих навчальних закладів США. Дисертація на здобуття ступеня доктора педагогічних наук. Київ, 2017. 551 с.
Федоренко С. В., Журба К. О., Шкільна І. М. Напрями формування глобальної компетентності студентів у закладі вищої освіти Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2023. Вип. 70, т. 2. С. 360–366. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/70-2-54
Barnett R. Realizing the University in an age of supercomplexity. Open University Press, 2000. 200 р.
Davies I., Evans, M., Reid A. Globalising Citizenship Education? A Critique of «Global Education» and «Citizenship Education». British Journal of Educational Studies. 2005. № 53(1). Р. 66–89.
Fedorenko S. Experience of Developing Students’ Multimodal Literacy in the Digital learning Environment of Higher Education Institutions. Information Technologies and Learning Tools. 2019. № 69(1). P. 12–20 DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v69i1.2405
Gibson K. L., Rimmington G. M., Landwehr-Brown M. Developing global awareness and responsible world citizenship with global learning. Roeper Review. 2008. № 30(1). Р. 11–23.
Global Education in Europe to 2015: Strategy, Policies and Perspectives. Outcomes and Papers of the Europe-wide Global Education Congress at Maastricht, the Netherlands, 15–17 November 2002 / eds. E. O’Loughling, L. Wegimont. The North-South Centre of the Council of Europe: Lisbon, 2003. 202 p.
Hunter W. D. Global competencies. Journal of Studies in International education. 2006. № 10(3). Р. 267–285.
International Commission on the Futures of Education. Reimagining our futures together: a new social contract for education. Paris: Unesco, 2021. 44 р.
Lambert R. Parsing the Concept of Global Competence, Educational Exchange and Global Competence. New York: Council on International Educational Exchange, 1996. 119 р.
Landorf H., Doscher S. P., Simons-Lane B. The Origin and Meaning of Global Learning. Internationalisation of Higher Education, Volume. 2018. № 1. P. 2–18.
Lynch K., Baker J. Equality in education: an equality of condition perspective. Sage, 2005. 162 р.
Paris D. Culturally sustaining pedagogy: а needed change in stance, terminology, and practice. Educational Researcher. 2012. № 41(3). Р. 93–97.
Shanker A., Hinton C., Cheung L. Developing Students Global Competence. An International Research Study. Round Square, 2020. 98 р.