PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR CREATING A DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.ped.2026.1.1Keywords:
digitalization, digital educational environment, pedagogical conditions, digital competence, higher educationAbstract
The article is devoted to the justification and definition of pedagogical conditions for the formation and functioning of a digital educational environment in higher education institutions. The purpose of the study is to clarify and systematize, based on the analysis of scientific approaches, the set of pedagogical conditions that ensure the effectiveness of the digitalization of the educational process in higher education. In the course of the scientific study, general scientific methods of cognition were used: analysis, synthesis, generalization, systematization, comparison and interpretation of scientific sources. The results of the study show that an analysis of modern scientific approaches to the organization of a digital educational environment in higher education institutions was carried out and a set of pedagogical conditions was determined, the implementation of which ensures the effectiveness of the digital transformation of educational activities. It was investigated that such conditions include the formation of digital competence of participants in the educational process, the integration of traditional and digital teaching methods, the creation of an innovative digital educational environment, as well as the implementation of psychological and pedagogical support for digitalization processes. It is shown that it is their holistic and interconnected implementation that creates the prerequisites for the systematic renewal of the educational process. It is concluded that the formation of digital competence involves the targeted development of skills and abilities in the use of modern digital tools by teachers and students. It is studied that the integration of traditional and digital teaching methods provides a combination of classical pedagogical approaches with the potential of educational platforms and multimedia tools. The practical significance of the study lies in the possibility of using certain pedagogical conditions to improve the process of digitalization in higher education institutions.
References
Бандура З.Л., Кріль Я.Я., Дудник С.В. Аналіз рівня розвитку цифрової компетентності учасників освітнього процесу: виклики воєнного часу. Академічні візії, 2023, №17. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7743238
Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Неперервна професійна освіта ХХІ століття, 2020, №1, 27–36. https://doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.27-36
Глушко В.В., Шакуров Є.О., Арделян О.В. Педагогічна трансформація в цифрову епоху: вплив штучного інтелекту на формування критичного мислення та зміну ролі викладача. Академічні візії, 2025, №43. https://doi.org/10.5281/zenodo.15427898
Єгорова І., Савчук О., Салига Н. Розвиток критичного мислення студентів в освітньому процесі сучасного ЗВО. Актуальні питання гуманітарних наук, 2024, №77 (1), 269–277.
Князєва М. Контроль навчальних досягнень здобувачів освіти засобами систем електронного тестування.Бінпо, 2022, 29 с.
Корнят В.С., Романишин Ю.Л., Голярдик Н.А. Цифровізація освіти україни: перспективи та ризики сьогодення. Теорія і методика професійної освіти, 2022, №53 (1), 155–159. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2022/53.1.30
Лисенко Л. Оцінювання навчальних досягнень студентів з англійської мови засобами інформаційних технологій. Наукові записки. серія: Педагогічні науки, 2025, №219, 355–360. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2025-1-219-355-360
Морзе Н., Буйницька О. Модернізація освіти в цифровому вимірі. Київський університет ім. Б. Грінченка, 2021, 300 с.
Ніколаєску І., Шинкарьова В. Цифровізація освіти як сучасна вимога інформаційного суспільства. Перспективи та інновації науки, 2022, №2 (7), 914–923. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-2(7)-914-923
Програма великої трансформації: «Освіта 4.0: український світанок». mon.gov.ua, 2022. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2022/12/10/Osvita-4.0.ukrayinskyy.svitanok.pdf
Прокоф’єва М., Султанова Л. Fake-free-освіта як інструмент інформаційного захисту. Modernscientificresearch: achievements, innovationsanddevelopmentprospects, 2022, 252–258. URL: https://sci-conf.com.ua/ix-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-modern-scientific-researchachievements-innovations-and-development-prospects-20-22-fevralya-2022-goda-berlin-germaniya/
Рацул О.А. Теоретичні і методичні засади системного розвитку інформаційної культури майбутніх соціальних педагогів. Хмельницький національний університет, 2017.
Сікора Я., Іванова С., Кільченко А. Розвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників засобами відкритих освітньо-наукових інформаційних систем: вітчизняний досвід. Освіта. Інноватика. Практика, 2024, №5 (12), 73–79. https://doi.org/10.31110/2616-650Xvol12i5-011
Слюсаренко М.А., Філатов С.В. Формування інформаційної культури студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у фаховій підготовці. AlfredNobelUniversityJournalofPedagogyandPsychology, 2023, №2 (26), 99–109. https://doi.org/10.32342/2522-4115-2023-2-26-11
Султанова Л., Прокоф’єва М. Цифрова безпека в галузі вищої освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 2022, №21 (1), 106–117. https://doi.org/10.35387/od.1(21).2022.106-117
Трускавецька І.Я. Використання сучасних освітніх онлайн-платформ у професійній підготовці майбутніх учителів біології та основ здоров’я. Інноваційна педагогіка, 2023, №60, 71–75.: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/60.14
Alam S., Agarwal J. Adopting a blended learning model in education: opportunities and challenges. International journal of early childhood special education, 2020, №12 (2), 11–17. https://doi.org/10.9756/INT-JECSE/V12I2.201050
Aryal M. Reflective teaching and practices in the classroom. Journal of multidisciplinary research advancements, 2024, №2 (1), 26–31. http://dx.doi.org/10.3126/jomra.v2i1.66635
Aydin M.K., Yildirim T. Teachers’ digital competence: bibliometric analysis of the publications of the web of science scientometric database. Information technologies and learning tools, 2022, №5 (91), 205–220. https://doi.org/10.33407/itlt.v91i5.5048
Bates T. Teaching in a digital age: guidelines for designing teaching and learning for a digital age. Tony Bates Associates Ltd, 2015, 518 p.
Chrásková M., Chráska M. Availability of implementation of standards of digital competence of secondary education teachers. Futurity education, 2021, №1 (1), 32–40. https://doi.org/10.57125/FED.2022.10.11.4
Dembitska S., Kobylianskyi O., Kobylianska I., Stavnycha N., Puhach V. The use of simulation games in the process of training specialists in the conditions of distance learning. Lecture notes in networks and systems, 2025, №1281, 95–102. https://doi.org/10.1007/978-3-031-83520-9_9
Edwards Sh. Reflecting differently. new dimensions: reflection-before-action and reflection-beyondaction. International Practice Development Journal, 2017, №7 (1). https://doi.org/10.19043/ipdj.71.002
Farrell T., Macapinlac M. Professional development through reflective practice: a framework for tesol teachers. Canadian Journal of Applied Linguistics, 2021, №24 (1), 1–25. http://dx.doi.org/10.37213/cjal.2021.28999
Furness C.D., Choo Ch.W. Information culture and effective use of information tools at work. Advances in knowledge acquisition, transfer and management book series, 2021, 283–305. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-7422-5.ch015
Glazunova O., Shyshkina M. The concept, principles of design and implementation of the university cloud-based learning and research environment. Ceur workshop proceedings, 2018, №2104. URL: http://ceurws.org/Vol-2104/paper_158.pdf
Glazunova O., Voloshyna T., Korolchuk V. Hybrid cloud-oriented learning environment for it student project teamwork. Information technologies and learning tools, 2020, №77 (3), 114–129.
He T., Li S. A comparative study of informal digital learning: the effects of digital competence and technology expectancy. British journal of educational technology, 2019, №50 (4), 1744–1758. https://doi.org/10.1111/bjet.12778
Holfelder A.K. Towards a sustainable future with education? Sustainability science, 2019, №14 (4), 943–952. https://doi.org/10.1007/s11625-019-00682-z
Hussaini I., Ibrahim S., Wali B., Libata I., Musa U. Effectiveness of google classroom as a digital tool in teaching and learning: students’ perceptions. International journal of research and innovation in social science, 2020, №4 (4), 51–54.
Jurs P., Špehte E., Samuseviča A., Kulberga I., Titrek O. Reflections: prerequisites for quality learning in the 21st century. Cypriot journal of educational science, 2023, №18 (1), 339–350. https://doi.org/10.18844/cjes.v18i1.8353
Merkebu J., Veen M., Hosseini Sh., Varpio L. The case for metacognitive reflection: a theory integrative review with implications for medical education. Advances in health sciences education, 2024, №29, 1481–1500. https://doi.org/10.1007/s10459-023-10310-2
Oliver G. Understanding information culture: conceptual and implementation issues. Journal of information science theory and practice, 2017, №5 (1), 6–14. https://doi.org/10.1633/JISTaP.2017.5.1.1
Preto P., Braga I. Academic libraries in the digital transformation: the case of the library of the faculty of economics of porto. Digital transformation: book of abstracts at bobcatsss 2021, 2021, 45. URL: https://eg.uc.pt/bitstream/10316/94349/1/Oliveira.2021.AbstractsBookBobcatsss2021.pdf
Saha A., Dutta A., Islam Sifat R. The mental impact of digital divide due to covid-19 pandemic induced emergency online learning at undergraduate level: evidence from undergraduate students from dhaka city. Journal of affective disorders, 2021, №294, 170–179. https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.07.045
Skantz-Åberg E., Lantz-Andersson A., Lundin M., Williams P. Teachers’ professional digital competence: an overview of conceptualisations in the literature. Cogent education, 2022, №9 (1). https://doi.org/10.1080/2331186X.2022.2063224
Stupak K. Implementation of reflective model of educational practice in the modern Finnish school. Educational dimension, 2020, №3 (55), 46–59.
