СТРАТЕГІЇ ПОЕТИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ У РАКУРСІ РЕЦЕПТИВНОЇ ЕСТЕТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.1.4Ключові слова:
поетика, поетичний переклад, рецептивна естетика, стратегії і тактики поетичного перекладуАнотація
У статті розглядається питання впливу обраних перекладацьких тактик та стратегій на сприйняття читачем поезії. У ракурсі рецептивної естетики вибір тактик і стратегій поетичного перекладу може розглядатися як вирішальний фактор впливу на сприйняття поетичних текстів. Метою даної розвідки є аналіз естетичної рецепції поезії читачами відповідно до обраної перекладацької стратегії. Новизна такого дослідження полягає у спробі оцінити і проаналізувати читацьке сприйняття різних типів поетичного перекладу. Ґрунтуючись на методологічних засадах поетики із залученням якісного та кількісного аналізу даних, ми висунули гіпотезу, що вибір тактики поетичного перекладу обумовлює естетичний потенціал поетичного твору. Матеріалом дослідження слугують три види поетичного перекладу поезії Р. Фроста «The Rose Family»: фонетичний, лексичний та інтерпретативний. Фонетичний переклад фокусується на відтворенні оригінальної мелодійності тексту за рахунок вибору лексичних одиниць, фонетично співзвучних з оригіналом. Лексичний переклад якнайточніше відтворює лексичні одиниці оригіналу. Інтерпретація поезії ідейно наслідує текст оригіналу, не акцентуючи фонетичні та лексичні аспекти. До опитування були залучені слухачі магістерського рівня вибіркової дисципліни «Стратегії і тактики поетичного перекладу в історичній перспективі». Запропоновані питання висвітлювали різні аспекти сприйняття поетичного тексту: фонетичний, лексичний та ідейний відповідно. За результатами аналізу вихідних даних ми дійшли висновку, що вибір тактики перекладу суттєво впливає на рецепцію читача. Так, фонетичний переклад виявився найбільш динамічним і ритмічним. Найлегшим для читання і загального ідейного розуміння – лексичний. Інтерпретацію оригінальної поезії читачі вважають найбільш захоплюючою, справжньою і відвертою. Отримані результати засвідчили валідність робочої гіпотези щодо впливу обраних перекладачем тактик та стратегій поетичного перекладу на рецепцію читачів. Подальші дослідження перекладності поетичних текстів у ракурсі рецептивної естетики поглиблять розуміння впливу на читача окремих аспектів тексту, що сприятиме удосконаленню перекладацьких стратегій і тактик.
Посилання
Кикоть В. М. Семантика звуку в поетичному оригіналі й перекладі. Psycholinguistics. 33(1). C. 41–47.
Кикоть В. М. Образна матриця та переклад поезії : монографія. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2020. 632 с.
Лановик М. Б. Проблеми художнього перекладу як предмет літературознавчої рефлексії : автореферат дис. д-ра філол.. наук, НАН України. Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. Київ, 2006. 39 с.
Bressler, Ch. Literary Criticism: An Introduction to Theory and Practice. New Jersey : Prentice Hall, 2003. 307 с.
Frost, R. Poetry and Translation. The Art of the Impossible. Liverpool University Press, 2010. P. 23–47.
Frost, R. Robert Frost Poetry. Retrieved from https://www.poemhunter.com/poem/the-rose-family/(25.03.2024)
Jakobson, R. On Linguistic Aspects of Translation. The Translation Studies Reader. London. New York : Routledge, 2000. 524 p.
Kunjanman, S. & Abdul Aziz, A. Reader-Response Theory: a Systematic Literature Review. Malaysian Journal of Social Sciences and Humanities (MJSSH). Vol. 6. P. 252–260.
Lefevere, A. Translating Poetry: Seven Strategies and a Blueprint. Assen: Van Gorcum, 1975. 127 p.
Mart, C. Reader-Response Theory and Literature Discussions: a Springboard for Exploring Literary Texts. The New Educational Review. Vol. 56(2). 2019. P. 78–87.
Mart, C.T. Reflections on Discussions of literature: a Language Learning Environment to Promote Speaking Skills. The Journal of Social Sciences Research. Vol. 5(4). 2019. P. 846–850.
Rosenblatt, L.M. Literature as Exploration. New York : MLA, 1995. 321 p.
Yarmohamadi Khameneh, M., & Dehbashi Sharif, F. A Model for Translation Poetry Based on the Lefeveres’s Theory on Poetry Translation and Dastjerdi’s Model. ELT Voices. Vol. 5(4). 2015. P. 53–65.
