СВОЄРІДНІСТЬ ЛІРИКИ Б. ОЛЕКСАНДРІВА
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2021.1.4Ключові слова:
україномовна поезія Канади, лірична творчість, тема батьківщини, філософська лірика, екзистенційністьАнотація
У 2021 р. виповнюється 100 років з дня народження Б. Олександріва – відомого україномовного поета з Ка- нади. Його творчість є багатогранною, але в силу багатьох причин вона досі залишається малодослідженою в Україні. Метою статті є дослідження своєрідності поетичної творчості Б. Олександріва. Реалізація по- ставленої мети передбачає вирішення низки завдань, як-от: 1) визначення тематичної своєрідності ліричних творів поета; 2) дослідження наскрізних образів та мотивів; 3) визначення художніх засобів, що створюють авторський стиль поета. Наукова новизна. У статті виокремлюються як домінантні такі основні мотиви лірики Б. Олександріва, як туга за батьківщиною, самотність на чужині (у їх зв’язку яскраво простежується опозиція чужина-батьківщина). Національна тематика у віршах насамперед виражається через традиційні образи (степ, сонце, крила тощо), згадки про минуле народу. Поезії Б. Олександріва є емоційно і психологічно насиченими. Багато поезій Б. Олександріва належать до філософської лірики, де центральними мотивами є плин часу, приреченість людини, смерть. Як висновок у статті наголошується, що поетична спадщина Б. Олександріва тяжіє до неокласичного напрямку. Тематично вона цілком вписується у контекст україн- ської еміграційної поезії ХХ ст., має багато перегуків із творчістю митців-класиків материкової України (де центральною темою є саме тема батьківщини). Інтимній ліриці Б. Олександріва притаманні щирість, ніжність, витонченість, музичність і пісенність. Ознаками філософської лірики Б. Олександріва також є са- мозаглиблення, медитація, споглядання. Екзистенційності творам поета надає звернення і розкриття теми смерті. На жаль, через раптову смерть, поет так і не встиг повністю розкрити свій потенціал. Із проголо- шенням незалежності України ім’я Б. Олександріва повернулось на батьківщину. Його творчість є перспек- тивною для подальших літературознавчих досліджень.
Посилання
Базилевський В. Борис Олександрів-Грибінський (1921–1979). Радість у журбі, тепло у смутку. Слово Просвіти. 2012. URL: http://slovoprosvity.org/2012/12/29/borysgr/.
Білоус-Гараскевич М. Ми не розлучались з тобою, Україно. Вибране 1952–1998. Caniff, Detroit, Michigan, 1998.
Боровий В. Повернення на свої сліди Хрестоматія з української літератури в Канаді (1897–2000). Едмонтон : Видавничий комітет «Слово», 2000. С. 591–594.
Качуровський І. Музика теплих барв. Нові дні. 1981. січень, 1 (371). С. 10–14.
Качуровський І. Покоління другої світової війни в літературі української діяспори. Променисті сильвети: Лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. С. 514–531.
Накашидзе І. Образ води як уособлення історичної пам'яті народу в україномовній поезії письменників-емігрантів у Канаді. Таїни художнього тексту: Збірник наукових праць 13. Дніпропетровськ : Пороги, 2011. С. 161–167.
Олександрів Б. Камінний берег. Поезії. Нью-Йорк–Торонто: Об’єднання українських письменників «Слово», 1975.
Олександрів Б. Колокруг. Поезії. Мюнхен : Інститут літератури ім. М. Ореста, 1972.
Олександрів-Грибінський Б. Поворот по сліду. Поезії. Едмонтон–Торонто: Об’єднання українських письменників «Слово», 1980.
Олександрів-Грибінський Б. 100 поезій: Вибрана лірика (1943–1979). Київ : Юніверс, 2003.
Сергійчук В. Соборна пам’ять України. Календар-Альманах 2021. Вишгород : ПП Сергійчук М.І., 2021.
Скорупський В. Вічна правда вогнями безсмертя цвіте. Слово. Збірник українських письменників ч. 9. Едмонтон : Об’єднання українських письменників «Слово», 1981. С. 262–268.
Стефаник Ю. Смерть Бориса Олександріва. Новий шлях. 1980. 23 лютого.
Черінь Г. На прощання моєму Братові-Поетові. Свобода. 1980. № 53, 6 березня. С. 4.
Чернявський М. Твори: У 2 т. Т. 1. Оригінальні поезії. Переклади. Київ : Дніпро, 1966.
Шерех Ю. Примітки до «Борис Олександрів: Поезії». Сучасність. 1980. Березень. 3 (231). С. 17–20.