ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ КЛІНІЧНИХ, ГІГІЄНІЧНИХ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНІВ ІНТЕНСИВНОСТІ КАРІЄСУ СЕРЕД МОНОЗИГОТНИХ БЛИЗНЮКІВ ВІКОМ 18–25 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-3-6Ключові слова:
карієс, монозиготні близнюки, мікрофлора ротової порожнини, прогнозування карієсуАнотація
Вступ. Досі в літературі відмічається дефіцит даних щодо особливостей протікання карієсу серед близнюків дорослого віку, оскільки більшість доступних для аналізу досліджень сконцентровані на моніторингу пацієнтів дитячого віку, або ж до моменту досягнення такими повноліття. Крім того, у окремих публікаціях прослідковується тенденція до зростання рівня варіативності проявів каріозної патології серед монозиготних близнюків паралельно із збільшення середнього показника віку, та домінування у якості предикторів факторів розвитку карієсу різних клінічних та мікробіологічних показників, проте не генетичного компоненту. Мета. Визначити значущість клінічних, гігієнічних та мікробіологічних параметрів, а також їх комбінації для прогнозування рівнів інтенсивності карієсу серед монозиготних близнюків 18–25 років. Методи. В ході дослідження проводилася оцінка клінічних, гігієнічних та мікробіологічних параметрів ротової порожнини 23 пар монозиготних близнюків (14 чоловічої статі та 9 жіночої) віком 18–25 років. В ході клінічного огляду пацієнтам проводили оцінку рівні емалевої резистентності за методологією ТЕР-тесту, стан гігієни ротової порожнини за індексом OHI-S, а також визначали інтенсивність карієсу за індексом КПВ. В ході анкетування пацієнтів встановлювали частоту чищення зубів протягом доби, кількість відвідувань стоматолога з профілактичною метою протягом останнього року, а також середню кількість прийомів їжі протягом дня. Результати кількісної та якісної оцінки мікробіоти ротової порожнини виражали у КУО/мл. Результати. Середній показник КПВ серед монозиготних близнюків віком 18–25 років складав 7,39±0,44. Значення інтенсивності карієсу в найбільшій мірі корелювали із показниками встановленої концентрації S. salivarius (r=0,741, p < 0,0001), показниками OHI-S (r=0,709, p < 0,0001), показниками концентрації S. mutans (r=0,698, p < 0,0001) та показниками ТЕР-тесту (r=0,672, p < 0,0001), в той час як кореляції з частотою чищення зубів протягом дня та кількістю прийомів їжі протягом дня характеризувалися нижчими рівнями кореляції (r=-0,058 та r=-0,0652, p < 0,05), а з частотою відвідування стоматолога протягом року в принципі не підтвердили свою статистичну значущість (r=-0,0114, p=0,563). Висновки. 54,9% та 48,8% мінливості інтенсивності карієсу у вибірці монозиготних показників вікової категорії 18– 25 років можуть бути спрогнозовані на основі аналізу змін концентрації S. salivarius та S. mutans як пояснювальних змінних. В цілому застосування показників ТЕР-тесту, індексу OHI-S, частоти чищення зубів, частоти відвідування стоматолога протягом року з профілактичною метою, кількості прийомів їжі протягом дня, концентрації S. mutans та S. salivarius в якості регресорів дозволяло досягти допасованості моделі прогнозування інтенсивності карієсу на рівні R2=0,805 та скоригованого R2 з урахуванням різної значущості впливу досліджуваних факторів на рівні 0,737.
Посилання
Genetic factors affecting dental caries risk / S. Opal, S. Garg, J. Jain, [et al.]. Australian dental journal. 2015. Vol. 60(1). P. 2–11.
Genetic and early-life environmental influences on dental caries risk: a twin study / M.J. Silva, N.M. Kilpatrick, J.M. Craig, [et al.]. Pediatrics. 2019. Vol. 143(5). P. e20183499
Cogulu D., Saglam C. Genetic aspects of dental caries. Frontiers in Dental Medicine. 2022. Vol. 3. P. 1060177.
Heritability of caries scores, trajectories, and disease subtypes / S. Haworth, A. Esberg, P. Lif Holgerson, [et al.]. Journal of Dental Research. 2020. Vol. 99(3). P. 264–270.
Deshpande A., Deshpande N. Similar caries pattern in monozygotic twins: Role of nature and/or nurture. European Journal of General Dentistry. 2021. Vol. 1(02). P. 104–108.
Pyrosequencing of plaque microflora in twin children with discordant caries phenotypes / M. Zhang, Y. Chen, L. Xie, [et al.]. PLoS One. 2015. Vol. 10(11). P. e0141310.
Research on oral microbiota of monozygotic twins with discordant caries experience-in vitro and in vivo study / H. Wu, B. Zeng, B. Li [et al.]. Scientific Reports. 2018. Vol. 8(1). P. 7267.
Silva M. J., Kurushima Y., Scurrah K. Twin and family studies on epigenetics and oral health. Twin and Family Studies of Epigenetics. 2021. Vol. 27. P. 85–104.
Evaluation of Inter-pair Differences in Caries among South Indian Monozygotic Twins: A Cross-sectional Study / R. Zarina, S. Kuriakose, J. Lalithamma, [et al.]. International Journal of Clinical Pediatric Dentistry. 2019. Vol. 12(4). P. 318.
Consortium-based genome-wide meta-analysis for childhood dental caries traits / S. Haworth, D. Shungin, J.T. Van Der Tas, [et al.]. Human molecular genetics. 2018. Vol. 27(17). P. 3113–3127.
Rintakoski K., Kaprio J., Murtomaa H. Genetic and environmental factors in oral health among twins. Journal of dental research. 2010. Vol. 89(7). P. 700–704.
Longitudinal study of oral microbiome variation in twins / M. Freire, A. Moustafa, D.M. Harkins [et al]. Scientific reports. 2020. Vol. 10(1). P. 7954.
Maslarski I. Qualitative dermatoglyphic traits in twins. Acta Morphologica et Anthropologica. 2015. Vol. 22. P. 75–87.
Maslarski I., Yaneva G. Dermatoglyphic methodology for establishing zygosity in the twins. J of IMAB. 2020. Vol. 26(3). P. 3313–3316.
Danyltsiv L. O., Rozhko, M. M. Study of structural and functional acid resistance of permanent tooth enamel in children depending on the characteristics of different level of anxiety. Art of Medicine. 2022. Vol. 22(2). P. 32–36.
Association between saliva quantity and content parameters with caries intensity levels: A cross-sectional study among subcarpathian children / L. Bilyschuk, A. Keniuk, M. Goncharuk-Khomyn, [et al.]. Pesquisa Brasileira em Odontopediatria e Clinica Integrada. 2019. Vol. 19(1). P. e5048–e5048.
Analysis of Environmental and Person-Oriented Factors Influence on Dental Caries Intensity among Children Population of Transcarpathia / M.O. Fera, O.V. Fera, V.M. Kryvanych, [et al.]. Journal of International Dental and Medical Research. 2020. Vol. 13(4). P. 1326–1333.
Pratten J., Wilson M., Spratt, D. A. Characterization of in vitro oral bacterial biofilms by traditional and molecular methods. Oral microbiology and immunology. 2003. Vol. 18(1). P. 45–49.
Isolation and identification of oral bacteria and characterization for bacteriocin production and antimicrobial sensitivity / M. Rahman, M.N. Islam, M.N. Islam, [et al.]. Dhaka University Journal of Pharmaceutical Sciences. 2015. Vol. 14(1). P. 103–109.
Oral microbiota and dental caries data from monozygotic and dizygotic twin children / Y, Kasimoglu, M. Koruyucu, S. Birant, [et al.]. Scientific Data. 2020. Vol. 7(1). P. 348.
Clinical assessment of deleterious oral habits and dental caries–periodontal parameters among Turkish twins / S.C. İlisulu, S. Birant, Y. Kasimoglu, [et al.]. Journal of Dental Sciences. 2023. Vol. 18(4). P. 1859–1866
Subramaniam P., Babu K. G., Vardhana B. Assessment of dental caries and oral hygiene status among twins. Journal of Forensic Science and Medicine. 2018. Vol. 4(1). P. 18–22.
