АЛЕКСИТИМІЧНИЙ РАДИКАЛ У СТРУКТУРІ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК СХИЛЬНОСТІ ДО ГЕМБЛІНГУ: ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТА ЕФЕКТИ ВПЛИВУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-3-10

Ключові слова:

адиктивна поведінка, алекситимія, ігроманія, коморбідність, афективна сфера, емоційне неблагополуччя

Анотація

Статтю присвячено аналізу психологічних ефектів та механізмів впливу на ризик формування патологічної схильності до азартних ігор. Розкрито психологічну сутність адиктивної поведінки, що полягає у прагненні уникнути реальності штучним шляхом за допомогою її доступних симулякрів, що супроводжується ейфоричним емоційним станом, створює ілюзію контролю та безпеки. Визначено особливості ігрової діяльності та вплив азартних ігор на психоемоційний стан людини. Теоретично доведено, що в ігромана формується специфічна потреба в азартній ігровій діяльності, задоволення якої призводить до швидкого відновлення психофізичного комфорту. Встановлено, що значною мірою механізм виникнення ігрової залежності лежить у площині об’єктивних характеристик азартної гри – імітація ситуації вирішення завдання на майстерність, ілюзія контролю ігрової ситуації. Розглянуто характеристики алекситимії, що можуть позначатися на особливостях перебігу ігрової залежності. Встановлено, що такими характеристиками є дефіцит когнітивної обробки та усвідомленості явищ афективної сфери, знижена оперативність мислення, легкість формування інтенсивних афективних реакцій, порушення комунікативної діяльності та налагодження позитивних стосунків з оточуючими. Висвітлено психологічні ефекти та механізми впливу алекситимії на зростання ризику формування схильності до азартних ігор, які свідчать на користь того, що ігрова залежність формується як компенсаторна відповідь на хронічний стан емоційного дискомфорту, що притаманний алекситимам. Хронічний та інтенсивний стрес призводить до виникнення гіпертрофованої потреби у позитивній стимуляції, що знаходить предмет свого задоволення в азартних іграх. Виявлені психологічні закономірності зв’язку алекситимії з патологічним гемлінгом синтезовано у графічну модель.

Посилання

В Україні протягом трьох років зареєстрували 739 осіб із залежністю від азартних ігор. Ліга. Life : веб-сайт. URL: https://life.liga.net/all/news/v-ukraine-za-tri-goda-zaregistrirovali-739-chelovek-s-zavisimostyu-ot-azartnyh-igr# (дата звернення: 28.10.2023).

Голованова Т. М. Вплив Інтернет-залежності на самоактуалізацію осіб юнацького віку : дис. … к-та психол. наук : 19.00.07 / Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих ім. Івана Зязюна. Київ, 2020. 168 с.

Дзюба Т. М. Психотравмуюча ситуація в життєдіяльності людини: зміст, особливості, наслідки. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ : Видавництво «Фенікс», 2012. Т. ХІІ. Психологія творчості. Вип. 15. Ч. ІІ. С. 113–120.

Завязун Т. В. Вплив ігрової діяльності на всебічний розвиток дитини-дошкільника. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2018. Випуск 64. С. 93–96.

Пихтіна Н. П., Яковець Н. І. Педагогічна профілактика адиктивної поведінки учнів : навчальний посібник. Ніжин : Вид-во Ніжинського педагогічного університету ім. Миколи Гоголя, 2003. 116 с.

Пушкар В. А. Психологія адиктивної поведінки : методичні рекомендації до курсу «Психологія адиктивної поведінки» для студентів IV курсу спеціальності «Психологія». Чернігів : Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010. 84 с.

Сальнікова А. Алекситимія та лудоманія: посередницька роль стресу. Психосоматична медицина та загальна практика. 2022. Т. 6. № 4. С. 51–53. URL: https://neuronews.com.ua/ua/archive/2022/1%28132%29/pages-51-53/aleksitimiya-ta-ludomaniya-poserednicka-rol-stresu#gsc.tab=0 (дата звернення: 29.10.2023).

Сальнікова A., Чабан О. Особливості формування патологічного потягу до азартних ігор в залежності від алекситимії, в умовах стресогенності пандемії COVID-19. Психосоматична медицина та загальна практика. 2020. № 5(3). URL: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/250 (дата звернення: 30.10.2023).

Уркаєв В. С. Адиктивна поведінка осіб юнацького віку в мережі Інтернет. Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Інституту психології імені Г. С. Костюка. 2009. Т. 3. Вип. 6. С. 268–276.

Уркаєв В. С. Зміст феномену ігрової залежності: особливості та специфіка. Технології розвитку інтелекту. 2019. Т. 3. № 3(24). URL: https://psytir.org.ua/upload/journals/3.24/authors/2019/Urkaev_V_S_Zmist_fenomenu_ihrovoi_zalezhnosti_osoblyvosti_spetsyfika.pdf (дата звернення: 29.10.2023).

Уркаєв В. С. Психокорекція ігрової адиктивної поведінки в осіб раннього юнацького віку : дис. … к-та психол. наук : 19.00.04 / Інститут психології імені Г. С. Костюка. Київ, 2021. 204 с.

Юр’єва Л. М., Больбот Т. Ю. Комп’ютерна залежність: формування, діагностика, корекція та профілактика : монографія. Дніпропетровськ : «Пороги», 2006. 196 с.

Bonnaire С., Barrault S., Aïte A., Cassotti M. Relationship between pathological gambling, alexithymia, and gambling type: Gambling, Alexithymia, and Gambling Type. American Journal on Addictions. 2017. № 26(2). DOI: 10.1111/ajad.12506. URL: https://www.researchgate.net/publication/313830926_Relationship_between_pathological_gambling_alexithymia_and_gambling_type_Gambling_Alexithymia_and_Gambling_Type (дата звернення: 10.09.2022).

Bonnaire C., Bungener C., Varescon I. Alexithymia and Gambling: A Risk Factor for All Gamblers? Journal of Gambling Studies. 2013. № 29(1). P. 83–96. DOI:10.1007/s10899-012-9297-x. URL: https://www.researchgate.net/publication/221863853_Alexithymia_and_Gambling_A_Risk_Factor_for_All_Gamblers (дата звернення: 02.11.2023).

Bonnaire C., Bungener C., Varescon I. Pathological gambling and sensation seeking–How do gamblers playing games of chance in cafés differ from those who bet on horses at the racetrack? Addiction Research and Theory. 2009. № 14(6). P. 619–629.

DOI:10.1080/16066350600964296. URL: https://www.researchgate.net/publication/232054503_Pathological_gambling_and_sensation_seeking- How_do_gamblers_playing_games_of_chance_in_cafes_differ_from_those_who_bet_on_horses_at_the_racetrack (дата звернення: 02.11.2023).

Breyer J. L., Botzet A. M., Winters K. C. Young adult gambling behaviors and their relationship with the persistence of ADHD. Journal of gambling studies. 2009. Vol. 25. Iss. 2. P. 227–238.

Di Trani M., Renzi A., Vari C., Zavattini G. C., Solano L. Gambling Disorder and Affect Regulation: The Role of Alexithymia and Attachment Style. Journal of Gambling Studies. 2017. № 33(2). P. 649–659. DOI: 10.1007/s10899-016-9637-3. PMID: 27553207.

Lumley M. A., Roby K. J. Alexithymia and pathological gambling. Psychother Psychosom. 1995. № 63(3-4). P. 201–206. DOI: 10.1159/000288960. PMID: 7624467. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7624467/ (дата звернення: 02.11.2023).

Maniaci G. et al. Psychodiagnostic Assessment of Pathological Gamblers: A Focus on Personality Disorders, Clinical Syndromes and Alexithymia. International Journal of Mental Health and Addiction. 2015. № 13(6). DOI: 10.1007/s11469-015-9550-5

Mitrovic D. V., Brown J. Poker mania and problem gambling: a study of distorted cognitions, motivation and alexithymia. Journal of Gambling Studies. 2009. № 25(4). P. 489–502. DOI: 10.1007/s10899-009-9140-1.

Parker J. D., Wood L. M., Bond B. J., Shaughnessy P. Alexithymia in young adulthood: a risk factor for pathological gambling. Psychother Psychosom. 2005. № 74(1). P. 51–55. DOI: 10.1159/000082027. PMID: 15627857. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15627857/ (дата звернення: 27.10.2023).

Toneatto T, Lecce J., Bagby M. Alexithymia and pathological gambling. Journal of Addictive Diseases. 2009. № 28(3). P. 193–198. DOI: 10.1080/10550880903014775. PMID: 20155587. URL: https://www.researchgate.net/publication/41429972_Alexithymia_and_Pathological_Gambling (дата звернення: 03.11.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-18

Як цитувати

САЛЬНИКОВА, А. (2023). АЛЕКСИТИМІЧНИЙ РАДИКАЛ У СТРУКТУРІ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК СХИЛЬНОСТІ ДО ГЕМБЛІНГУ: ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТА ЕФЕКТИ ВПЛИВУ. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я, (3(12), 64-72. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-3-10