АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНСЕРВАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ЕКТОПІЧНОЇ ВАГІТНОСТІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МЕТОТРЕКСАТУ

Анотація

На сьогоднішній день ектопічна вагітність залишається розповсюдженою невідкладною гінекологічною патологією у всьому світі і визначається як імплантація плідного яйця за межами порожнини матки. Маткова труба є найчастішим місцем прикріплення плідного яйця, а трубна вагітність складає 95,5% від усіх випадків позаматкової вагітності. З огляду на сучасну практику можна зазначити два методи лікування трубної вагітності – консервативний із застосуванням метотрексату та хірургічний. І хоча консервативне ведення даної патології є ефективним і безпечним на 70–90%, в Україні частота застосування даного препарату не перевищує 15%. Представлена стаття висвітлює сучасні рекомендації застосування метотрексату з метою лікування трубної вагітності та безпосередньо аналізує результати консервативного ведення жінок з непорушеною трубною вагітністю у відділенні планової малоінвазивної та пластичної гінекології підрозділу № 3 КНП «МКЛ № 6» ДМР. Мета дослідження. Метою дослідження є аналіз результатів та визначення особливостей ведення пацієнток з непорушеною трубною вагітністю за допомогою метотрексату. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано 49 випадків лікування трубної вагітності метотрексатом у гемодинамічно стабільних пацієнток відділення планової малоінвазивної та пластичної гінекології підрозділу № 3 КНП «МКЛ № 6» ДМР за 2020–2022 рр. Проведено систематичне онлайн-дослідження статей на тему застосування метотрексату при трубній позаматковій вагітності. Результати і обговорення. Медикаментозне лікування трубної вагітності метотрексатом застосовувалося у 49 жінок (31,4%) із 156, які були госпіталізовані до стаціонару із діагнозом позаматкова вагітність. Усі пацієнтки відповідали встановленим вимогам до консервативного ведення позаматкової вагітності. Середній вік жінок досліджуваної групи становив 22,3 ± 3,5 років. В акушерському анамнезі перша вагітність встановлена у 31 пацієнтки (63,3%), повторна вагітність – у 18 пацієнток (36,7%). У жінок із повторною вагітністю фізіологічні пологи складали 66,7 % (12 випадків), кесарів розтин – 33,3% (6 випадків). Двоє і більше пологів визначались у 4 пацієнток (22,2%). Аборти мали місце у 10 жінок із повторною вагітністю (55,6%). Первинне безпліддя встановлено у 9 жінок (18,4%), вторинне безпліддя – у 1 жінки (2,0%). Регулярні порушення менструального циклу різного характеру спостерігалися у 17 пацієнток (34,7%). Хронічні запальні процеси органів малого тазу мали 5 жінок (10,2%). Комбіновані оральні контрацептиви, як метод контрацепції, застосовувала 1 жінка (2%). Попередні оперативні втручання на органах малого тазу виконано у 11 жінок (22,4%) з консервативним веденням трубної вагітності. З них показаннями до оперативного втручання були: генітальний ендометріоз – у 2 пацієнток (18,2%), позаматкова вагітність – у 5 пацієнток (45,5%), трубно-перитонеальний фактор безпліддя – у 4 пацієнток (36,3%). У 2 пацієнток (40%) із попередньо прооперованою трубною вагітністю збережено маткову трубу. У 1 пацієнтки (50%) дана позаматкова вагітність діагностована у збереженій матковій трубі. У 7 пацієнток (14,3%) спостерігалися хронічні захворювання сечовидільної системи. Одноразове введення препарату з розрахунку 50 мг/м2 поверхні тіла було виконано у 41 жінки (83,7%), повторне введення було застосоване у 8 жінок (16,3%). Оперативне лікування з прогресуванням трубної вагітності було проведено у 7 жінок (14,3%). Висновки. Застосування метотрексату при проведенні консервативної терапії з приводу трубної вагітності у відділенні планової малоінвазивної та пластичної гінекології підрозділу № 3 КНП «МКЛ № 6» ДМР дозволило уникнути оперативного втручання та зберегти репродуктивну функцію і здоров’я у 85,7% жінок.