БІОЦЕНОЗ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ У ПОРОДІЛЬ З ЛАКТОСТАЗОМ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-1-6

Ключові слова:

молочна залоза, лактація, мікробіоциноз, лактостаз

Анотація

Грудне вигодовування є одною з складових здоров’я та оптимального розвитку новонародженої дитини, здоров’я жінки. Порушення лактації можуть бути причиною розвитку маститу. В умовах порушення евакуації молока виникає зміна мікробіологічного стану молочної залози в напрямку росту патогенних бактерій, які в подальшому призводять до розвитку абсцесу молочної залози. В статті проводиться порівняння мікробіологічного стану у різних ділянках молочних залоз 67 породіль з нормальною лактацією протягом 7 діб післяпологового періоду з біоценозом молочних залоз у породіль з діагностованим лактостазом. В картині біоценозу молочної залози приділяється увага змінам такого мікроорганізму, як Aerococcus viridians, котрий являється антагоністично активним сапрофітним мікроорганізмом. Проведені дослідження дають змогу в подальшому застосовувати перспективний метод профілактики маститу за допомогою пробіотика А-бактерин, який складає Aerococcus viridians. Мета дослідження. Провести порівняльний аналіз якісного стану біоценозу у різних ділянках шкіри молочних залоз породiль, у яких виник лактостаз протягом післяпологового періоду, з породіллями у яких проходила лактація без патології на 3 та 5-7 добу післяпологового періоду. При цьому окремо провести аналіз змін у різних груп породіль вмісту Aerococcus viridians, який є представником сапрофітної та антагоністичної мікрофлори. З урахуванням отриманих даних довести доцільність застосування пробіотиків, які представлені Aerococcus viridians, у профілактиці розвитку маститу. Матеріали та методи дослідження. Аналіз мікробіологічного стану молочних залоз проводився з ділянок аreola mammaе та papilla mammae у 33 породіль без лактостазу та у 34 породіль з лактостазом, з подальшою ідентифікацією бактеріальної флори. Для висівання Aerococcus viridians застосовувалась селективно-індикаторне середовище. Результати і обговорення. При бактеріологічному обстеженні породіль різних груп було виявлено 13 штамів паличкової та кокової мікрофлори. В спектр мікрофлори входили бактерії ,які являлись сапрофітною мікрофлорою для біоценоза молочної залози -Staphilococcus epidermidis, Staphilococcus saprofiticus, Aerococcus viridians, умовно-патогенною -Micrococcus sp., Candida sp. та патогенною – Staphilococcus aureus, Enterobacter sp., E. сolli, Klebsiella pneumonia. Окремо виділялись так звані компенсаторні мікроорганізми, які також мали високу антаногістичну активність у біоценозі молочних залоз – Bacillus sp.. Аналіз мікрофлори виявив, що при фізіологічному перебігу післяпологового періоду з високим відсотком висівалися Staphilococcus epidermidis, Staphilococcus saprofiticus, Aerococcus viridians. В динаміці післяпологового періоду відмічалось вірогідне зростання Staphilococcus saprofiticus , Bacillus subtilis sp. та Aerococcus viridians. Патогенна мікрофлора висівалась з різних ділянок молочної залози значно рідше. У породіль з лактостазом відмічалось ймовірне зростання висівання Staphilococcus aureus до 73.5% на різних ділянках молочних залоз, Enterobacter sp. до 47.0%, E. сolli до 35,3% та Klebsiella pneumonia до 26.5%. При порівнянні з біоценозом молочної залози породіль при фізіологічній лактації, у породіль з лактостазом суттєво знизилось висівання сапрофітної мікрофлори, а також зокрема Aerococcus viridians до 5,9% ( р<0,05). Результати проведених досліджень дають можливість застосуванню пробіотика, який містить Aerococcus viridians, для профілактики розвитку лактаційного маститу. Висновки. У жінок з фізіологічним перебігом лактації спостерігалось збільшення колонізації молочних залоз сапрофітною та антагоністичною активною коковою флорою при одночасному зменшенні колонізації з різних ділянок молочної залози Staphilococcus aureus та Грам-негативних ентеробактерій. Стабільність біоценозу молочної залози при фізіологічній лактації підтримувалась за рахунок інтродукції представників роду Bacillus sp.. У породіль при розвитку лактостазу біоценоз молочних залоз змінювався суттєво за рахунок збільшення висівання Staphilococcus aureus та Грам-негативних ентеробактерій, що є в подальшому значним фактором в розвитку лактаційного маститу. З урахуванням достовірного зниження при лактостазі в біоценозі молочної залози Aerococcus viridians, виникають перспективи застосування пробіотика А-бактерина в профілактиці лактаційного мастита.

Посилання

Klimniuk S. I., Sytnik S. I. A device for sampling skin microflora // Byul. – 1989. No. 48. P. 98.3.

Kremenchutskyi H. M., Yurgel L. G., Sharun O. V. and other. Methods of isolation and identification of gram-positive catalase-negative cocci. Guidelines. Kyiv. 2009.19 p.

Mastitis. Causes and management. WHO – Geneva, 2000. 45 p.

Chuyko V. I., Yurgel L. G., Garagulya I. S. and others. The content of Aerococcus viridans in the microbiocenosis of the mammary glands of pregnant women before childbirth// Dermatology, cosmetology, sex pathology. Scientific and practical journal, Dnipropetrovsk, 2007. P. 124–127.

Chuyko V. I., Khaskhachikh D. A. Determination of the state of «normocenosis» according to the results of a prospective bacteriological examination of the mammary glands in parturient women in the dynamics of the days of the postpartum period/ScienceRise: Medical Science. 2019.-V.5(32).P.35–38.

Amir L.H. Breast pain in lactating women-mastitis or something else? Aust Fam Physician. 2003; 32 (3): 141–145. Available at:https://www. ncbi.nlm.nih.gov/pubmed.

Arroyo R., Martín V., Maldonado A., Jiménez E., Fernández L., Rodríguez JM Treatment of infectious mastitis during lactation: antibiotics versus oral administration of Lactobacilli isolated from breast milk. Clin Infect Dis. 2010; 50 (12):1551–1558. doi: 10.1086/652763.

Committee on Health Care for Underserved Women, American College of Obstetricians and Gynecologists. ACOG Committee Opinion No. 361: Breastfeeding: maternal and infant aspects. Obstet. Gynecol. 2007;109(2 Pt 1):479–480. doi: 10.1097/00006250- 200702000-00064

Costerton JW, Cheng KJ, Geesey GC et al. Bacterial biofilms in nature and disease // Ann. Rev. Microbiol. 1999. V. 41.P. 435–465.

Dener C., Inan A. Breast abscesses in lactating women. World J Surg. 2003; 27(2):130–133.doi: 10.1007/s00268-002-6563-6.

Gil-Campos M., Angel Lopez M., RodriguezBenitez V., Romero J., Roncero I., Linares D. et al. Lactobacillus fermentum CECT 5716 is safe and well tolerated in infants of 1–6 months of age: A Randomized Controlled Trial. Pharmacological Research. 2012;65(2):231–238. doi: 10.1016/j.phrs.2011.11.016.

Hurtado JA, Maldonado-Lobon JA, Diaz Ropero MP, Flores-Rojas K., Uberos J., Leante JL et al. Oral Administration to Nursing Women of Lactobacillus fermentum CECT5716 Prevents Lactational Mastitis Development: A Randomized Controlled Trial. Breastfeed Med. 2017;12(4):202–209. doi: 10.1089/bfm.2016.0173.

Jahanfar S., Ng CJ, Teng CL Antibiotics for mastitis in breastfeeding women. Cochrane Database Syst Rev. 2013;(2): CD005458. doi: 10.1002/14651858.CD005458.pub3.

Kinlay JR, O'Connell DL, Kinlay S. Risk factors for mastitis in breastfeeding women: results of a prospective cohort study. Aust NZJ Public Health. 2001;25(2):115–120. doi: 10.1111/j.1753-6405.2001.tb01831.x.

Kukkonen K., Savilahti E., Haahtela T., JuntunenBackman K., Korpela R., Poussa T. et al. Long-term safety and impact on infection rates of postnatal probiotic and prebiotic (synbiotic) treatment: randomized, double-blind, placebo-controlled trial.Pediatrics. 2008;122(1):8–12. doi: 10.1542/peds.2007-1192.

Kvist LJ, Larsson BW, Hall-Lord ML, Steen A., Schalén C. The role of bacteria in lactation mastitis and some considerations of the use of antibiotic treatment. Int. Breastfeed J. 2008;3: 6. doi: 10.1186/1746-4358-3-6.

Ortiz-Andrellucchi A., Sánchez-Villegas A., Rodríguez-Gallego C., Lemes A., Mjlero N., Soria A. et al. Immunomodulatory effects of the intake of fermented milk with Lactobacillus casei DN114001 in lactating mothers and their children. Br J Nutr. 2008;100(4):834–845. doi: 10.1017/S0007114508959183.

Schoenfeld EM, McKay MP Mastitis and methicillin-resistant Staphylococcus aureus (MRSA): the calm before the storm? J Emerg Med. 2010;38(4):31–34. doi: 10.1016/j.jemermed.2008.11.021.

Spencer JP Management of mastitis in breastfeeding women. Am Fam Physician. 2008;78(6):727–731. Available at:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18819238.

Stafford I., Hernandez J., Laibl V., Sheffield J., Roberts S., Wendel G.Jr. Community-acquired methicillin-resistant Staphylococcus aureus among patients with puerperal mastitis requiring hospitalization. Obstet Gynecol. 2008;112(3):533–537. doi: 10.1097/AOG.0b013e31818187b0.

World Health Organization. Mastitis: Causes and management. 2000. Available at:https://www.who.int/maternal_child_adolescent /documents/fch_cah_00_13/en/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-12

Як цитувати

Чуйко, В., & Василенко, Т. (2024). БІОЦЕНОЗ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ У ПОРОДІЛЬ З ЛАКТОСТАЗОМ. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я, (1(15), 35-40. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-1-6