БІОЦЕНОЗ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ У ПОРОДІЛЬ З ЛАКТОСТАЗОМ

Анотація

Грудне вигодовування є одною з складових здоров’я та оптимального розвитку новонародженої дитини, здоров’я жінки. Порушення лактації можуть бути причиною розвитку маститу. В умовах порушення евакуації молока виникає зміна мікробіологічного стану молочної залози в напрямку росту патогенних бактерій, які в подальшому призводять до розвитку абсцесу молочної залози. В статті проводиться порівняння мікробіологічного стану у різних ділянках молочних залоз 67 породіль з нормальною лактацією протягом 7 діб післяпологового періоду з біоценозом молочних залоз у породіль з діагностованим лактостазом. В картині біоценозу молочної залози приділяється увага змінам такого мікроорганізму, як Aerococcus viridians, котрий являється антагоністично активним сапрофітним мікроорганізмом. Проведені дослідження дають змогу в подальшому застосовувати перспективний метод профілактики маститу за допомогою пробіотика А-бактерин, який складає Aerococcus viridians. Мета дослідження. Провести порівняльний аналіз якісного стану біоценозу у різних ділянках шкіри молочних залоз породiль, у яких виник лактостаз протягом післяпологового періоду, з породіллями у яких проходила лактація без патології на 3 та 5-7 добу післяпологового періоду. При цьому окремо провести аналіз змін у різних груп породіль вмісту Aerococcus viridians, який є представником сапрофітної та антагоністичної мікрофлори. З урахуванням отриманих даних довести доцільність застосування пробіотиків, які представлені Aerococcus viridians, у профілактиці розвитку маститу. Матеріали та методи дослідження. Аналіз мікробіологічного стану молочних залоз проводився з ділянок аreola mammaе та papilla mammae у 33 породіль без лактостазу та у 34 породіль з лактостазом, з подальшою ідентифікацією бактеріальної флори. Для висівання Aerococcus viridians застосовувалась селективно-індикаторне середовище. Результати і обговорення. При бактеріологічному обстеженні породіль різних груп було виявлено 13 штамів паличкової та кокової мікрофлори. В спектр мікрофлори входили бактерії ,які являлись сапрофітною мікрофлорою для біоценоза молочної залози -Staphilococcus epidermidis, Staphilococcus saprofiticus, Aerococcus viridians, умовно-патогенною -Micrococcus sp., Candida sp. та патогенною – Staphilococcus aureus, Enterobacter sp., E. сolli, Klebsiella pneumonia. Окремо виділялись так звані компенсаторні мікроорганізми, які також мали високу антаногістичну активність у біоценозі молочних залоз – Bacillus sp.. Аналіз мікрофлори виявив, що при фізіологічному перебігу післяпологового періоду з високим відсотком висівалися Staphilococcus epidermidis, Staphilococcus saprofiticus, Aerococcus viridians. В динаміці післяпологового періоду відмічалось вірогідне зростання Staphilococcus saprofiticus , Bacillus subtilis sp. та Aerococcus viridians. Патогенна мікрофлора висівалась з різних ділянок молочної залози значно рідше. У породіль з лактостазом відмічалось ймовірне зростання висівання Staphilococcus aureus до 73.5% на різних ділянках молочних залоз, Enterobacter sp. до 47.0%, E. сolli до 35,3% та Klebsiella pneumonia до 26.5%. При порівнянні з біоценозом молочної залози породіль при фізіологічній лактації, у породіль з лактостазом суттєво знизилось висівання сапрофітної мікрофлори, а також зокрема Aerococcus viridians до 5,9% ( р<0,05). Результати проведених досліджень дають можливість застосуванню пробіотика, який містить Aerococcus viridians, для профілактики розвитку лактаційного маститу. Висновки. У жінок з фізіологічним перебігом лактації спостерігалось збільшення колонізації молочних залоз сапрофітною та антагоністичною активною коковою флорою при одночасному зменшенні колонізації з різних ділянок молочної залози Staphilococcus aureus та Грам-негативних ентеробактерій. Стабільність біоценозу молочної залози при фізіологічній лактації підтримувалась за рахунок інтродукції представників роду Bacillus sp.. У породіль при розвитку лактостазу біоценоз молочних залоз змінювався суттєво за рахунок збільшення висівання Staphilococcus aureus та Грам-негативних ентеробактерій, що є в подальшому значним фактором в розвитку лактаційного маститу. З урахуванням достовірного зниження при лактостазі в біоценозі молочної залози Aerococcus viridians, виникають перспективи застосування пробіотика А-бактерина в профілактиці лактаційного мастита.