АНАЛІЗ ГЕМОДИНАМІКИ ПІД ЧАС КУЛЬОВОГО ПОРАНЕННЯ ЖИВОТА: ВІДОБРАЖЕННЯ РЕАКЦІЇ НА ТРАВМУ ПРОТЯГОМ ПЕРШИХ 90 ХВИЛИН
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-6Ключові слова:
бойова травма, живіт, черевна порожнина, кульове поранення, гемодинаміка.Анотація
Анотація. Ця стаття присвячена аналізу гемодинаміки у пацієнтів з кульовим пораненням живота протягом перших 90 хвилин після травми. Використання передових методів моніторингу дозволило виявити ранні та специфічні патофізіологічні зміни, що відображають реакцію організму на травму. Дослідження сприяє подальшому розумінню механізмів відповіді на травму та може служити основою для подальших клінічних вдосконалень у лікуванні пацієнтів із подібними травматичними ускладненнями. Мета. Мета статті – проведення аналізу гемодинаміки під час кульового поранення живота та відображенні реакції організму на травму протягом перших 90 хвилин. Наукова новизна. Новизна дослідження полягає у глибокому аналізі гемодинаміки в контексті кульового поранення живота протягом перших 90 хвилин. Використання передових методів моніторингу дозволяє виявити ранні та специфічні патофізіологічні зміни, що відображають реакцію організму на травму. Отримані дані можуть сприяти уточненню стратегій лікування та підвищенню ефективності невідкладної медичної допомоги при кульовому пораненні живота. Матеріали і методи. Основу дослідження склали результати дослідження балістичних характеристик боєприпасів калібру 5,45, парамагнітних сигналів у периферичній крові та стану серцево-судинної системи у 14 тварин (свиней) з важким та вкрай важким наскрізним кульовим пораненням живота без пошкодження судинно-нервових пучків та життєво важливих органів. Результати. Проаналізувавши отримані результати гемодинамічних змін, що виникають у перші години після вогнепального поранення живота, можна виділити певну циклічність (фазність) процесів, що протікають. На підставі цього сформульовано класифікацію фаз патофізіологічних реакцій системи гемодинаміки в цей період. Висновки. Гемодинамічні зміни під час кульового поранення живота можуть включати гіповолемію, тахікардію та зміни артеріального тиску. Реакція на травму може виявлятися впродовж перших 90 хвилин через системні відгуки на стрес та крововтрату. Ретельний моніторинг цих параметрів важливий для ефективного лікування та стабілізації пацієнта.
Посилання
Beekley A.C. Prehospital tourniquet use in Operation Iraqi Freedom: effect on hemorrhage control and outcomes. Trauma. 2008 Feb;64(2 Suppl):S.28-37.
Buddhaboriwan T. Management of liver injuries in Paholpolpayuhasena Hospital. Med Assoc Thai. 2003. Vol. 86. № 2. P. 103–110.
Kern SJ et al. Sonographic examination of abdominal trauma by senior surgical residents. Am Surg, 01 Aug 1997, 63(8). P. 669–674.
Ozkokeli M. A case of successfully treated inferior vena cava injury / M.Ozkokeli, M. Ates, U. Topaloglu [et al.]. Tohoku J. Exp. Med. 2003. Vol. 200, №2. P. 99–101.
Soto J.A et al. Penetrating stab wounds to the abdomen: use of serial US and contrast-enhanced CT in stable patients. Radiology. 2001. Vol. 202. № 2. P. 365–371.
Taviloglu K. When to operate on abdominal stab wounds. Scand J Surg. 2002;91(1):58-61.
Наш досвід лікування вогнепальних поранень кінцівок / І. І . Жердєв та ін. Збірник наукових праць XVIII з’їзду ортопедів-травматологів України. 2019. С. 68–69.
Negative pressure wound therapy for surgical site infections: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials / H. Z. Li et al. Clinical microbiology and infection : the official publication of the European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases. 2019. Vol. 25. № 11. P. 1328–1338.
Saeg F., Schoenbrunner A., Janis J. Evidence-based wound irrigation: separating fact from fiction. Plastic and reconstructive surgery. 2021. Vol. 148. № 4. P. 601–614.
Maurya S., Bhandari P. S. Negative pressure wound therapy in the management of combat wounds: a critical review. Advances in wound care. 2016. Vol. 5. № 9. P. 379–389.
