FEATURES OF THE SYNDROME OF PROFESSIONAL BURNOUT IN WORKERS IN THE FIELD OF INFORMATION TECHNOLOGY
Keywords:
professional burnout, information technologyAbstract
Formulation of the problem. The problem of the professional burnout syndrome is directly related to the development and implementation of psychological tools for evaluating and preventing occupational stress as one of the main sources of reduced work efficiency and mental and physical health problems of professionals. Medical and psychological problem of professional burnout of persons working in the field of information technology has not been adequately investigated. Analysis of recent research and publications. In the context of the theoretical study of the problems of professional burnout, the main stages are identified: identifying and describing individual cases of burnout, understanding and summarizing the phenomenon of burnout, research on burning out and analyzing the study of its generalized concept. The modern stage of studying the issue of professional burnout is characterized by different concepts related to this phenomenon. Formulating the purpose of the article. The goal is a theoretical and experimental study of the medical and psychological problems of professional burnout of information technology workers. The presentation of the main material. Information technology workers have a high (24.4%) and medium (35.5) levels of impulsivity, the presence of a developed professional burnout syndrome, a high level of impressionability (46.8%), inadequate or unstable self-esteem, a high level of satisfaction, calm, sustained positive inclination. Conclusions and prospects for further research. In more than half of the surveyed respondents of the main group studied, the professional burnout syndrome was formed. Persons with unstable self-esteem prevailed among the respondents, which can be considered a risk factor for the development of a professional burnout. Thus, one should pay attention to the improvement of psychocorrectional interventions, which would not only increase but also stabilize the self-esteem of the individual.
References
Бойко В. Енергія емоцій у спілкуванні: погляд на себе та на інших. Москва : Филинъ, 1999. 472 с.
Большакова Т. Особистісні детермінанти та організаційні фактори психічного вигорання в медичних працівників : автореф. дис. Ярославль, 2004. 27 с.
Варнава У. Експериментальне дослідження незрілих пихологічних захистів особистості. Наук. записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України : зб. наук, праць. 2006. Вип. 29. С. 102–106.
Водоп’янова Н. Синдром «психічного вигорання» в коммунікативних професіях. Психологія здоров’я. СПб. : СПбГУ, 2000. С. 443–463.
Єршов А. Про людський та естетичний фактори в програмуванні. Вибрані праці. Новосибірськ : Наука, 1994. 316 c.
Лаврова М. Теоретичний аналіз сучасних поглядів на поняття «емоційне вигорання». Вісник Одеського національного університету. Психологія. 2014. Т. 19. Вип. 2. С. 194–202.
Мінін Д. Емоційно-особистісні пре диктори психічного вигорання адвокатів у різних видах судочинства : автореф. дис. СПб., 2016. 23 с.
Назарук Н. «Згорання» та професійна деформація особистості: порівняльний аналіз. Зб. наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ : Плай, 2004. Вип. 9. Ч. І. С. 186−194.
Назарук Н. Каузально-телеологічний формат профілактики «професійного вигорання» вчителя. Психологія особистості. 2012. № 1(3). С. 119–128.
Неруш Т. Основні етапи вивчення феномену вигорання. URL : https://phpp.sgu.ru/ru/articles/osnovnye-etapy-izucheniya-fenomena-vygoraniya
Ожогова Є. Взаємозв’язок синдрому «психічного вигорання» та особливостей ціннісно-смислової сфери в педагогів. Психологічний журнал. 2008. Т. 5. № 3. С. 17–28.
Орел В. Синдром вигорання: діагностика, корекція. Психологічний журнал. 2001. Т. 22. № 1. С. 76–92.
Орел В. Структурно-функціональна організація та генезис психічного вигорання : автореф. дис. Ярославль, 2006. 19 с.
Полякова О. Категорія та структура професійних деформацій. Національний психологічний журнал. 2014. № 1. С. 57–64.
Ракицька А. Синдром емоційного вигорання як предмет соціально- психологічних досліджень. URL : http://elib.bsu.by/handle/123456789/97946
Сучасні проблеми дослідження синдрому вигорання у фахівців комунікативних професій : колективна монографія / ред. В. Лук’янов, Н. Водоп’янова, В. Орел, С. Подсадний, Л. Юр’єва, С. Ігумнов. Курск : Курськ. держ. ун-т, 2008. 336 с.
Сочнєв В. Теоретичні основи вивчення феномену професійної деформації. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/teoreticheskie-osnovy-izucheniya-fenomenaprofessionalnoy-deformatsii
Старовойт О. Невпевненість і емоційне вигорання особистості як бар’єри інноваційної діяльності. Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія. 2014. Вип. 36. С. 50–57.
Стебловська А. Теоретичне уявлення поняття «синдром емоційного вигорання»психолого-педагогічнійлітературі. URL : https://cyberleninka.ru/article/n/teoreticheskoe-predstavlenie-ponyatiya-sindrom-emotsionalnogo-vygoraniya-v-psihologopedagogicheskoy-literature
Форманюк Т. Синдром «емоційного згорання» як показник професійної дезадаптації вчителя. Питання психології. 1994. № 6. С. 5–64.
Шнайдер О. Психологічні особливості емоційного вигорання працівників сфери інформаційних технологій. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка». 2016. Вип. 26. С. 144–148.
Шнейдерман Б. Психологія програмування: Людські фактори в обчислювальних та інформаційних системах. Москва : Радіо та зв’язок, 1984. 304 с.
Юдчиць Ю. До проблеми професійної деформації. Журнал прикладної психології. 2008. № 2. С. 17–22.
