ЗАХОДИ З ГІГІЄНИ ПОРОЖНИНИ РОТА У РОБОТІ ЛІКАРІВ-СТОМАТОЛОГІВ ПРИВАТНОЇ ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-1-8Ключові слова:
лікарі-стоматологи, анкетування, гігієна порожнини рота, карієс зубів, хвороби пародонтуАнотація
Постановка проблеми. Раціональна гігієна порожнини рота є важливою складовою профілактики карієсу зубів та захворювань пародонту. Мета. Аналіз результатів анкетування лікарів-стоматологів про деякі аспекти їх роботи щодо діагностики карієсу зубів і захворювань пародонту, а також визначення гігієнічного статусу порожнини рота пацієнтів та надання їм відповідних гігієнічних рекомендацій. Матеріали та методи. За розробленою анкетою, яка містила 10 запитань з вибірковою формою відповідей, було проанкетовано 36 лікарів-стоматологів, які працюють у приватних закладах охорони здоров’я міста Києва. Результати анкетування наводили в абсолютних та відносних значеннях. Результати. Каріозні ураження на контактних поверхнях зубів та запальні захворювання пародонту кожного дня діагностують 19 (52,8%) та 17 проанкетованих лікарів-стоматологів (47,2%), відповідно. З такими проблемами до 17 (47,2%) та 19 (52,8%) лікарів-стоматологів пацієнти звертаються декілька разів на тиждень. Тільки 11 лікарів-стоматологів (30,6%) під час роботи визначають гігієнічний стан ротової порожнини, водночас 25 лікарів-стоматологів (69,4%) цього не роблять. Заходи професійної гігієни за зверненням пацієнтів кожного дня проводять 6 лікарів-стоматологів (16,7%), декілька разів на тиждень – 30 лікарів-стоматологів (83,3%). Усі 36 проанкетованих лікарів-стоматологів (100%) з метою проведення раціональної гігієни порожнини рота радять пацієнтам використання зубних щіток та паст, 19 лікарів-стоматологів (52,8%), крім того, заохочують пацієнтів до використання ополіскувачів. Для підтримки інтердентальної гігієни 33 лікарі-стоматологи (91,7%) рекомендують застосовувати зубні нитки (флоси), 25 лікарів-стоматологів (69,4%) – міжзубні йоржики, 31 лікар-стоматолог (86,1%) – іригатори, лише 1 лікар-стоматолог (2,8%) радить зубочистки. Висновки. Лікарі-стоматологи приватної практики приділяють достатню увагу заходам раціональної гігієни порожнини рота, однак є необхідність підвищення рівня їх поінформованості щодо сучасних та ефективних гігієнічних заходів і розробки індивідуалізованих рекомендацій.
Посилання
Каськова Л. Ф. та ін. Профілактика стоматологічних захворювань : підруч. для студ. вищих мед. навч. закл. / за ред. проф. Л. Ф. Каськової. Харків : Факт, 2011. 392 с.
Клітинська О. В., Федевич М. О. Шляхи забезпечення стоматологічного здоров’я дитини (огляд наукової літератури). Україна. Здоров’я нації. 2016. 4. С. 182–186.
Круть А. Г. Аналіз стану стоматологічного здоров’я населення України (огляд літератури). Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. 2019. 33. С. 47–56.
Попович З. Б., Рожко М. М., Мельничук М. В., Кукурудз Н. І. Роль профілактики стоматологічних захворювань у системі надання стоматологічної допомоги. Сучасна стоматологія. 2023. 1–2. С. 4–7.
Попович З. Б., Рожко М. М., Чубій І. З., Кукурудз Н. І.. Екологія та стоматологічне здоров’я населення України: причинно-наслідковий зв’язок. Сучасна стоматологія. 2022. 1–2. С. 42–46.
Сухина В. О. Вплив харчування на здоров’я зубів: фактори ризику та запобігання карієсу. Collection of scientific papers «SCIENTIA», 2024, March 22, 2024; Riga, Latvia. С. 97–99.
Хабчук В. С., Рожко М. М., Олійник Р. П., Погорецька Х. В., Пацкань Л. О. Ефективність ранньої діагностики прихованих форм карієсу та моніторингу стоматологічного статусу дітей різних вікових груп. Вісник наукових досліджень. 2017. 4. С. 122–126.
Янчук А. О., Скиба В. Я., Катеринчук І. П, Кузніченко С. О., Скиба О. В. Епідеміологічні дослідження та моніторінг стоматологічної захворюваності у дітей України. Світ медицини та біології. 2019. № 2 (68). С. 154–158. DOI 10.26724/2079-8334-2019-2-68-154-158 УДК 616.31:614.2-053.2/.6
Åkesson M. L., Wärnberg Gerdin E., Söderström U., Lindahl B., Johansson I. Health-related quality of life and prospective caries development. BMC oral health. 2016. 16. Р. 1–9.
Baiju R. M., Peter E., Varghese N. O., Sivaram R. Oral Health and Quality of Life: Current Concepts. J Clin Diagn Res. 2017 Jun;11(6): ZE21-ZE26. doi: 10.7860/JCDR/2017/25866.10110. Epub 2017 Jun 1. PMID: 28764312; PMCID: PMC5535498.
Bozdemir E., Aktan A. M., Ozsevik A., Kararslan E. S., Ciftci M. E., Cebe, M. A.. Comparison of different caries detectors for approximal caries detection. Journal of dental sciences. 2016. 11(3). Р. 293–298.
Frencken J. E., Sharma P., Stenhouse L., Green D., Laverty D., Dietrich T. Global epidemiology of dental caries and severe periodontitis–a comprehensive review. Journal of clinical periodontology. 2017. 44. Р. 94–105.
Kazeminia M., Abdi A., Shohaimi S., Jalali R., Vaisi-Raygani A., Salari N., Mohammadi M. Dental caries in primary and permanent teeth in children’s worldwide, 1995 to 2019: a systematic review and meta-analysis. Head & face medicine. 2020. 16. Р. 1–21.
Kidd E. A., Fejerskov O. Essentials of dental caries. 4th ed. New York, NY, USA: Oxford University Press; 2016. 210 р.
Peres M. A., Sheiham A., Liu P., Demarco F. F., Silva A. E., Assunção, M. C., Peres K. G. Sugar consumption and changes in dental caries from childhood to adolescence. Journal of dental research. 2016. 95(4). Р. 388–394.
Yadav K., Prakash S. Dental caries: A microbiological approach. J Clin Infect Dis Pract. 2017. 2(1). Р. 1–15.
