ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ФЛОТУЮЧИХ ПЕРЕЛОМІВ СТЕГНА У ПОСТРАЖДАЛИХ З ПОЛІТРАВМОЮ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-2-7Ключові слова:
флотуюче стегно, постраждалий, політравма, лікування, результатиАнотація
Серед основних причин летальності серед пацієнтів з ушкодженнями опорно-рухового апарату є травма стегна та тазу. Різноманітність пошкоджень тазу та стегна є не тільки актуальною та складною проблемою сучасної травматології, а і серйозною медико-соціальною проблемою. Мета: Порівняти результати різних методик хірургічного лікування постраждалих з іпсилатеральними переломами стегна в результаті політравми. Матеріали і методи: У роботі проведений аналіз лікування 77 випадки іпсилатеральних переломів стегна в результаті політравми. Пацієнти лікувались у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у період 2014 – 2023 роки та відповідали критеріям відбору до нашого дослідження. Результати: Серед пацієнтів з МОС пластинами відмінний результат був виявлений у двічі рідше ніж серед пацієнтів після тотального ендопротезування. Подібна картина була виявлена і серед пацієнтів з добрим результатом, коли цей результат виявлявся удвічі рідше серед пацієнтів після ендопротезування кульшового суглобу. Ще більшою виявилась різниця серед пацієнтів з незадовільним результатом. Серед пацієнтів з МОС пластиною виявлено значне переважання випадків незадовільного результату. Якщо у першій групі кількість незадовільних результатів становила 18,6% то у другій групі лише 2,9% випадків. Висновки: Незважаючи на існуючу стратегію лікування флотуючого стегна, яка у пріоритеті використовує відкриту репозицію та МОС пластинами у нашому дослідженні у постраждалих з флотуючим стегном в результаті політравми ми отримали значно кращі результати лікування при використанні тотального ендопротезування кульшового суглобу у цієї категорії пацієнтів.
Посилання
Анкін М. Л., Анкін Л. М., Бурлука В.В., Ткаченко А. Є., Саламащак В. В. Характер і структура ушкоджень тазової ділянки в постраждалих із політравмою і нестабільним тазовим кільцем. Ортопедия, травматология и протезирование. 2016. №1. с.5–9.
Верескун Р. В., Петросянц С. В. Шалимов С. А. , Прихода Д. В., Иванов А.С. Тактика лечения пациентов из сочетанными переломами таза и бедра. Проблеми травматології та остеосинтезу. 2018. №1-2 (11-12) С. 20–25
Копитчак І. Р. Лікування скелетних пошкоджень у пацієнтів з політравмою. Травма. 2014. (Т15). №2. С.108–110
Borg T, Hernefalk B, Hailer NP. Acute total hip arthroplasty combined with internal fixation for displaced acetabular fractures in the elderly: a short-term comparison with internal fixation alone after a minimum of two years. Bone Joint J. 2019 Apr;101-B(4):478-483. doi: 10.1302/0301-620X.101B4.BJJ-2018-1027.R2. PMID: 30929478.
Boudissa M, Francony F, Drevet S, Kerschbaumer G, Ruatti S, Milaire M, Merloz P, Tonetti J. Operative versus nonoperative treatment of displaced acetabular fractures in elderly patients. Aging Clin Exp Res. 2020 Apr;32(4):571–577. doi: 10.1007/s40520-019-01231-5. Epub 2019 Jun 10. PMID: 31183749.
Cohen DA, Montgomery SJ, Stavrakis A, Mears SC, Atrey A, Khoshbin A. Treatment of Geriatric Acetabular Fractures-A Concise Review of the Literature. Orthop Clin North Am. 2021 Oct;52(4):323–333. doi: 10.1016/j.ocl.2021.05.007. Epub 2021 Jul 29. PMID: 34538345.
Gänsslen A, Müller M, Nerlich M, et al. Acetabular Fractures. Diagnosis, Indications, Treatment Strategies. Thieme.2017. 339 P.
Giustra F, Cacciola G, Pirato F, Bosco F, De Martino I, Sabatini L, Rovere G, Camarda L, Massè A. Indications, complications, and clinical outcomes of fixation and acute total hip arthroplasty for the treatment of acetabular fractures: A systematic review. Eur J Orthop Surg Traumatol. 2023 Aug 28. doi: 10.1007/s00590-023-03701-z. Epub ahead of print. PMID: 37640795.
Harrison A, Ordas-Bayon A, Chimutengwende-Gordon M, Fortune M, Chou D, Hull P, Carrothers A, Rawal J. Factors associated with mortality in older patients sustaining pelvic or acetabular fractures. Arch Orthop Trauma Surg. 2022 Jul;142(7):1547–1556. doi: 10.1007/s00402-021-03873-5. Epub 2021 Apr 3. PMID: 33813616; PMCID: PMC9217874.
He W, Fu X, Chen S. Advancing polytrauma care: developing and validating machine learning models for early mortality prediction. J Transl Med. 2023 Sep 25;21(1):664. doi: 10.1186/s12967-023-04487-8. PMID: 37743498; PMCID: PMC10518974.
Kelly J, Ladurner A, Rickman M. Surgical management of acetabular fractures – A contemporary literature review. Injury. 2020 Oct;51(10):2267-2277. doi: 10.1016/j.injury.2020.06.016. Epub 2020 Jun 24. PMID: 32646650;
Leone E, Garipoli A, Ripani U, Lanzetti RM, Spoliti M, Creta D, Giannace C, Galluzzo A, Trinci M, Galluzzo M. Imaging Review of Pelvic Ring Fractures and Its Complications in High-Energy Trauma. Diagnostics (Basel). 2022 Feb 2;12(2):384. doi: 10.3390/diagnostics12020384. PMID: 35204475; PMCID: PMC8870907.
Walley K.C., Appleton P.T., Rodriguez E.K. Comparison of outcomes of operative versus non-operative treatment of acetabular fractures in the elderly and severely comorbid patient // Eur. J. Orthop. Surg. Traumatol. 2017. Vol. 27, No 5. P. 689–694. DOI: 10.1007/s00590-017-1949-1.
