ПІСЛЯТРАВМАТИЧНІ ДЕПРЕСИВНІ ТА КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ БОЙОВИМ ДОСВІДОМ ПІСЛЯ ЛЕГКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-4-6Ключові слова:
черепно-мозкова травма, легка ЧМТ, струс головного мозку, депресія, тривожність, когнітивні по- рушення, якість життя, військовослужбовці, бойовий досвідАнотація
Актуальність. Черепно-мозкова травма легкого ступеня тяжкості є найбільш поширеним видом нейротравми серед військовослужбовців із досвідом бойових дій та часто супроводжується тривалими післятравматичними психоемоційними і когнітивними порушеннями. Особливу клінічну значущість мають депресивні розлади, які негативно впливають на перебіг відновлення та ефективність реабілітації. Мета. Оцінити характер і вираженість післятравматичних психоемоційних і когнітивних порушень та встановити кореляційні взаємозв’язки між депресивними проявами, клінічними та соціально-психологічними чинниками у військовослужбовців із бойовим досвідом після закритої черепно-мозкової травми легкого ступеня тяжкості. Матеріали і методи. Обстежено 144 військовослужбовці чоловічої статі віком 20–55 років із досвідом бойових дій, які перенесли струс головного мозку. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб відповідного віку та статі. Оцінку психоемоційного стану проводили з використанням шкал Гамільтона, Бека, Спілбергера–Ханіна та шкали САН. Когнітивні функції визначали за шкалою MMSE, якість життя – за бальною шкалою. Статистичний аналіз включав параметричні та непараметричні методи з кореляційною оцінкою. Результати. У військовослужбовців із досвідом бойових дій виявлено достовірно вищі показники депресії та тривожності, а також нижчі показники когнітивного статусу і настрою порівняно з контрольною групою (p < 0,05). Виражені депресивні прояви за шкалою Бека відзначалися у 31,95% обстежених, тоді як за шкалою Гамільтона – у 9,72%. Встановлено достовірні кореляційні зв’язки між рівнем депресії, тривожності, зниженням когнітивних функцій та якості життя. Соціально-психологічні чинники, зокрема рівень соціальної підтримки, суттєво впливали на тяжкість депресивних проявів. Висновки. Депресія після легкої бойової черепно-мозкової травми є поширеним і прогностично несприятливим ускладненням, тісно пов’язаним із тривожністю, когнітивними порушеннями та зниженням якості життя. Комплексне застосування стандартизованих клінічних і самооцінкових нейропсихологічних шкал є доцільним для ранньої діагностики та оптимізації реабілітаційних заходів у військовослужбовців
Посилання
Beck A. T., Steer R. A., Brown G. K. Manual for the Beck Depression Inventory–II. Psychol Assess. 2021. Vol. 33, № 2. P. 125–136. DOI: 10.1037/pas0000976.
Cognitive and affective correlates of combat-related mild traumatic brain injury / J. B. Williamson et al. Neuropsychology. 2022. Vol. 36, № 3. P. 234–246. DOI: 10.1037/neu0000796.
Doskin V. A., Lavrentieva N. A., Sharai V. B. SAN scale revisited: assessment of well-being, activity, and mood. Psychol Res Behav Manag. 2021. Vol. 14. P. 1501–1508. DOI: 10.2147/PRBM.S329403.
Estimating the global incidence of traumatic brain injury / M. C. Dewan et al. J Neurosurg. 2021. Vol. 130, № 4. P. 1080–1097. DOI: 10.3171/2017.10.JNS17352.
Ghasemi A., Zahediasl S. Normality tests for statistical analysis: a guide for non-statisticians. Int J Endocrinol Metab. 2021. Vol. 19, № 2. e102340. DOI: 10.5812/ijem.102340.
Global burden of traumatic brain injury / GBD 2019 Traumatic Brain Injury Collaborators. Lancet Neurol. 2022. Vol. 21, № 12. P. 1025–1040. DOI: 10.1016/S1474-4422(22)00342-2.
Hamilton M. The Hamilton Depression Rating Scale: a review. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2020. Vol. 91, № 8. P. 833–839. DOI: 10.1136/jnnp-2019-322434.
Health-related quality of life after mild traumatic brain injury / A. C. Scholten et al. Qual Life Res. 2020. Vol. 29, № 10. P. 2715–2726. DOI: 10.1007/s11136-020-02539-5.
Longitudinal effects of mild traumatic brain injury and posttraumatic stress disorder / M. A. Polusny et al. J Neurotrauma. 2020. Vol. 37, № 1. P. 1–11. DOI: 10.1089/neu.2019.6658.
Mild traumatic brain injury (mTBI) and chronic cognitive impairment / K. McInnes et al. J Int Neuropsychol Soc. 2021. Vol. 27, № 7. P. 646–661. DOI: 10.1017/S1355617721000150.
Mini-Mental State Examination for the detection of dementia and cognitive impairment / I. Arevalo-Rodriguez et al. Cochrane Database Syst Rev. 2021. Vol. 7. CD005593. DOI: 10.1002/14651858.CD005593.pub3.
Neuropsychiatric symptoms after traumatic brain injury: a systematic review / D. C. Perry et al. Lancet Psychiatry. 2021. Vol. 8, № 6. P. 500–513. DOI: 10.1016/S2215-0366(20)30493-3.
Osborn A. J., Mathias J. L., Fairweather-Schmidt A. K. Depression following adult, non-penetrating traumatic brain injury: a meta-analysis. J Affect Disord. 2021. Vol. 282. P. 767–776. DOI: 10.1016/j.jad.2020.12.155.
Post-concussion symptoms in complicated versus uncomplicated mild traumatic brain injury / D. C. Voormolen et al. Brain Inj. 2021. Vol. 35, № 1. P. 50–59. DOI: 10.1080/02699052.2020.1847233.
Rates of major depressive disorder after traumatic brain injury / C. H. Bombardier et al. JAMA Psychiatry. 2020. Vol. 77, № 5. P. 507–516. DOI: 10.1001/jamapsychiatry.2019.4579.
Silverberg N. D., Iverson G. L. Etiology of the post-concussion syndrome. Phys Med Rehabil Clin N Am. 2020. Vol. 31, № 2. P. 263–277. DOI: 10.1016/j.pmr.2019.12.005.
Spielberger C. D. State-Trait Anxiety Inventory: theory and clinical application. Anxiety Stress Coping. 2020. Vol. 33, № 4. P. 401–420. DOI: 10.1080/10615806.2020.1755816.
The impact of depression on recovery after traumatic brain injury / J. K. Yue et al. Neurosurgery. 2020. Vol. 86, № 2. P. E146–E154. DOI: 10.1093/neuros/nyz305.
Traumatic brain injury: integrated approaches to improve prevention, clinical care, and research / A. I. R. Maas et al. Lancet Neurol. 2022. Vol. 21, № 11. P. 1004–1060. DOI: 10.1016/S1474-4422(22)00230-1
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
