ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВПЛИВУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.9

Ключові слова:

інформаційно-комунікативні технології, інформаційний вплив, особистість, інформаційна компетентність, вік, зрілість

Анотація

У статті висвітлено результати наукових пошуків у галузі медіапсихології. Оскільки метою статті є окреслення вікових особливостей інформаційної компетентності в умовах інформаційного впливу, автором проаналізовано механізми сприйняття інформації та зміни, які відбуваються з людьми в умовах сучасного темпу життя. Методологія. Теоретичний аналіз різних поглядів на явище інформаційного впливу дав змогу з’ясувати розгалуженість трактувань. Виокремлення власного робочого тлумачення поняття «інформаційний вплив» та отримання результатів емпіричного дослідження є науковою новизною роботи. Окреслено переваги й недоліки повсякчасного використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також вікові відмінності у процесах опрацювання інформації. З’ясовано, що новітні технології можуть сприяти поглибленню знань про цінності й норми у спілкуванні. Обґрунтовано поняття «інформаційна компетентність» як здатність, що необхідна для ефективного існування в інформаційному суспільстві. Висновки. У роботі з’ясовано, що здатність до когнітивного перероблення соціальної інформації формується через систему базових переконань, які згодом можуть змінюватися, а також можуть виникати нові. Проте доросла людина має більш міцні переконання, їй складніше адаптуватися до нових умов середовища. Ця особливість стає вирішальною для появи різних видів шахрайства в мережі Інтернет, які доросла людина не завжди здатна помітити і проаналізувати, щоб захистити себе. Підтвердження цих міркувань отримано під час проведення опитування за методикою «Інформаційна компетентність особистості». Отримані дані та їх опрацювання з використанням критерію Крускала-Волліса дали змогу стверджувати, що є значущі відмінності у здібностях різних вікових груп. Отримані в ході написання статті знання спонукали до нових роздумів та окреслення планів для подальших наукових пошуків і розробок, наприклад розроблення навчально-розвивальної програми для дорослих у сфері інформаційної гігієни.

Посилання

Borae J., Sungeun C., Sangho B. Media influence on intention for risk-aversive behaviors: the direct and indirect influence of blogs through presumed influence on others. International Journal of Communication. 2018. № 12. Р. 2443–2460. URL: https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/viewFile/7763/2373 (дата звернення: 09.12.2021).

Deutsch M., Gerard H.B. A study of normative and informational social influences upon individual judgment. The Journal of Abnormal and Social Psychology. 1955. № 51(3). P. 629–636.

Emelin V.A., Tkhostov A.Sh., Rasskazova E.I. Psychological adaptation in the info-communication society: the revised version of technology-related psychological consequences questionnaire. Psychology in Russia: State of the Art. 2014. № 8(2). P. 105–120.

The Institute for the Future of the Mind. URL: https://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/health/ (дата звернення: 07.12.2021).

Weber R. Brain, mind and media neuroscience meets media psychology. Journal of media psychologytheories methods and applications. 2015. № 27(3). P. 89–92.

Барон Н.С. Люди, в которых мы превращаемся: цена постоянного нахождения на связи. Информационное общество. 2010. № 5. С. 18–29.

Бухарин С.Н. Основы теории информационного поля. Инноватика и экспертиза. 2014. Вып. 1(12). С. 131–147. URL: http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/5ce50ef2b4ed1a8dc32577dc0037726d (дата звернення: 01.12.2021).

Вебстер Ф. Теории информационного общества. Москва : Аспект Пресс, 2004. 400 с.

Історія інформаційно-психологічного протиборства / Я.М. Жарков, та ін. ; за ред. Є.Д. Скулиша. Київ : НА СБ України, 2012. 212 с.

Коваль О.Є. Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки : навчальний посібник. Тернопіль : ТНЕУ, 2013. 138 с.

Лысак И.В., Белов Д.П. Влияние информационно-коммуникационных технологий на особенности когнитивных процессов. Известия ЮФУ. Технические науки. 2013. № 5(142). С. 256–264.

Матохнюк Л.О. Психологія інформаційної компетентності особистості (ґенеза онтологічного розвитку) : дис. … докт. психол. наук. Одеса, 2019. 527 с.

Матохнюк Л.О. Теоретичний аналіз проблеми інформатизації суспільства. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / наук. ред. : С.Д. Максименко, Л.А. Онуфрієва. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2017. Вип. 37. С. 228–243.

Молчанов С.В., Алмазова О.В., Поскребышева Н.Н. Когнитивные способы переработки социальной информации из интернет-сети в подростковом возрасте. Национальный психологический журнал. 2018. № 3(31). С. 57–68. DOI: 10.11621/npj.2018.0306 (дата звернення: 10.11.2021).

Семеновских Т.В. «Клиповое мышление» – феномен современности. Оптимальные коммуникации. 2013. URL: http://jarki.ru/wpress/2013/02/18/3208/ (дата звернення: 10.11.2021).

Семечкин Н.И. Социальная психология на рубеже веков: истории, теория, исследования. Владивосток : Издательство Дальневосточного университета, 2001. 152 с.

Вплив. Словник української мови : в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970. Т. 1. С. 751. URL: http://sum.in.ua/s/vplyv (дата звернення: 10.11.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-21

Як цитувати

КУЗІНА, Є. (2022). ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВПЛИВУ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (3 (52), 63-67. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.9