ДОСВІД СТВОРЕННЯ ОПИТУВАЛЬНИКА ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЗАЄМОДІЇ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ ЯК ЧИННИКА ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.21

Ключові слова:

громадянська компетентність, сімейна взаємодія, психологічні показники дослідження, опитувальник, індикатори

Анотація

У статті презентується авторський опитувальник, сконструйований для визначення тих особливостей взаємодії батьків і дітей, які зумовлюють розвиток громадянської компетентності дитини. Логіка конструювання представленого методичного інструментарію включає кілька послідовних кроків, що логічно витікають один із одного: виокремлення на основі теоретичного аналізу наукових джерел психологічних показників дослідження; їх операціоналізація за допомогою шкал; конструювання суджень (емпіричних індикаторів), що вичерпно розкривають зміст кожної шкали. Подається текст опитувальника, інструкція, реєстраційний бланк, шкали, ключ, способи обробки даних, інтерпретація за кожною шкалою. Показники оцінювання розвивального потенціалу сімейної взаємодії розкрито за допомогою 10 шкал: право на власну думку; право на участь у прийнятті рішень (контроль); право на автономність; право на власність; наявність правил сімейної взаємодії і готовність їх дотримуватись; жорсткість – гнучкість правил і норм; непослідовність – послідовність у взаємодії; ієрархія («перевернута» – «здорова»); авторитетність влади батьків; роз’єднаність – згуртованість; причетність спільноті. Окреслено, що сконструйований спеціально для цілей дослідження авторський опитувальник визначення особливостей взаємодії батьків і дітей як чинника громадянської компетентності, містить на загал 60 тверджень та є адекватним і коректним інструментарієм дослідження розвивального потенціалу середовища сімейної взаємодії. Представлений опитувальник є цінною прикладною розробкою, що може стати у нагоді практичним психологам та іншим фахівцям сфери допомагаючих професій як методичний інструментарій для вивчення особливостей взаємодії батьків і дітей у сім᾽ї, зокрема за параметрами, що визначають громадянську суб᾽єктність та зумовлюють соціально-психологічну компетентність дітей.

Посилання

Жадан І.В. Соціальне середовище як чинник розвитку громадянської компетентності: емпірична модель дослідження. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2020. Вип. 45(48). С. 50–58.

Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата современного образования. URL: http://www.eidos.ru/journal/2006/0505.htm.

Марковская И.М. Психология детско-родительских отношений : монография. Челябинск : Изд-во ЮУрГУ, 2007. 69 с.

Позняк С.І. Ресурси громадянськості: соціально-психологічна складова : методичні рекомендації. Кіровогорад : Імекс-ЛТД, 2013. 136 с.

Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация. Москва : КОГИТО-ЦЕНТР, 2002. 396 с.

Скнар О.М. Взаємодія в сім’ї як чинник розвитку громадянської компетентності молоді: основні поняття дослідження. Проблеми політичної психології. 2019. Вип. 8. С. 74–88.

Скнар О.М. Досвід створення інструментарію дослідження взаємодії в сім’ї як чинника розвитку громадянської компетентності молоді. Психологічні науки: проблеми і здобутки. 2020. Вип. 1(15). Київ : КиМУ. С. 185–193.

Скнар О.М. Взаємодія в сім᾽ї як чинник розвитку громадянської компетентності молоді: результати емпіричного дослідження. Наукові студії соціальної та політичної психології. 47(50). Київ. 2021. С. 106–114.

Эйдемиллер Э., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. 4-е изд., перераб. и доп. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 672 с.

Le Compte K., Blevins В., Riggers-Piehl T. Developing civic competence through action civics: A longitudinal look at the data. The Journal of Social Studies Research. 2020. Vol.44, 1. Р. 127–137.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-21

Як цитувати

СКНАР, О. (2022). ДОСВІД СТВОРЕННЯ ОПИТУВАЛЬНИКА ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЗАЄМОДІЇ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ ЯК ЧИННИКА ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (3 (52), 146-154. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.21