ІННОВАЦІЙНІ ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ПАРИТЕТНОЇ ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗВО
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.3Ключові слова:
паритетна освітня взаємодія, партнерство, ЗВО, освітній процес, інноваційні засоби, проблемність, діалогова модель, комунікація, альтернативні способи вирішення спорів, медіація.Анотація
В статті закцентовано увагу на тому, що вміння налагоджувати паритетні, партнерські стосунки – пріоритет сьогодення, особливо за умов освітньої взаємодії. Зазначено, що сучасний заклад вищої освіти, у період входження в європейський простір, має не лише забезпечувати здобувачів освіти певним об’ємом теоретичних знань та практичних вмінь, а й формувати необхідні професійні компетентності, серед яких – самостійність, критичність мислення, вміння вирішувати складні професійні задачі, працювати у команді тощо. Вказується, що таке завдання можливо виконати лише за умов впровадження інноваційних підходів, моделей, форм, засобів та інструментів навчання. Визначено, що нова освітня парадигма, в основі якої лежить особистісно зорієнтований, студентоцентрований підхід, визнає пріоритетом т. зв. діалогові освітні моделі, засадничою ідеєю яких є паритетність, партнерство та рівність усіх суб’єктів освітнього процесу. Доведено, що одним з вдалих прикладів практичного втілення такої концепції є авторська освітня модель підготовки фахівців соціогуманітарної сфери (А. В. Фурман), яка не лише забезпечує дотримання основних парадигмальних принципів, а й містить апробовану та дієву систему інноваційного методично-засобового інструментарію, що дає можливість створення ціннісно-комунікативного поля паритетної взаємодії, сприяє формуванню у майбутніх фахівців тих якостей, які є системоутворюючим ядром партнерства: активності, самостійності, автономності, відповідальності, тощо. Дана система презентована як набір послідовних етапів, які логічно взаємопов’язані із основними структурними компонентами моделі партнерства і домінантами кредитно-модульного освітнього циклу. Кожен із етапів наповнено змістом та конкретними прикладами ефективних форм і методів роботи, які враховують не лише специфіку навчального матеріалу, відповідають вимогам, що закладені в освітніх стандартах, а й враховують особистісні та вікові особливості студентів різних навчальних курсів ЗВО.
Посилання
Булах І. С. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів: навчально- методичний посібник. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. 114 с.
Голярдик Н. Педагогічне спілкування як фактор взаємодії викладача і студентів у вищих навчальних закладах. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер.: Педагогічні та психологічні науки. 2014. № 2. С. 64-73.
Гуменюк О. Перцептивний аспект спілкування як смисловчинковий обмін / Оксана Гуменюк. Психологія і суспільство. 2006. №4. С. 73–80.
Використання інтерактивних методів навчання / О. М. Ковальова, Н. А. Сафаргаліна-Корнілова, Н. М. Герасимчук, О. А. Кочубей. 2016.URL:http://www.refs.in.ua
Крисоватий А. Сутність паритетної освітньої діяльності. Андрій Крисоватий. Психологія і суспільство. 2016. № 3. С. 61-67.
Надвинична Т. Л. Проблемно-діалогічна взаємодія викладача і студентів під час постановки та розв’язування навчальних задач. Збірник наукових праць. Державна прикордонна служба України, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. Серія: Педагогічні та психологічні науки. Хмельницький: Видавництво НАДПСУ. 2010. № 55. С. 209 – 213.
Надвинична Т. Л. Психологічне обґрунтування та втілення принципів наукового проектування в модульно-розвивальній системі навчання. Імідж сучасного педагога (проектування освітніх систем). 2008. № 7 – 8 (86 – 87). С. 76 – 79.
Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи : навчальний посібник для магістрантів і аспірантів. К.: ТОВ «Філ-студія», 2006. 320 с.
Старовойтенко Н. До проблеми педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами в умовах навчально-виховного процессу вищого навчального закладу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Психологія і педагогіка. 2014. Вип. 27. С. 141-144.
Фурман А. В, Надвинична Т. Л. Психологічна служба університету: від моделі до технології. Психологія і суспільство. 2013. №2. С. 80 –104.
Фурман А. В. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення: монографія. К.: Правда Ярославичів, 1997. 340 с.
Фурман А. В., Шандрук С. К Сутність гри як учинення: монографія. Тернопіль: ТНЕУ, 2014. 120 с.