ВПЛИВ ТРАВМАТИЧНИХ ПОДІЙ НА КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ

Автор(и)

  • Марина ВОВК ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.1.3

Ключові слова:

когнітивні процеси, травма, травматичні події. ПТСР

Анотація

Стаття присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню впливу травматичних подій на когнітивні процеси у дорослому віці. Мета статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження впливу травматичних подій на когнітивні процеси у дорослому віці. Методи дослідження: теоретичні (теоретико-методологічний аналіз, узагальнення та інтерпретація наукових даних); емпіричні: тестування; різноманітні варіанти опитування (відкриті та стандартизовані анкети). Методи обробки експериментальних даних об'єднали: кількісні методи (статистична обробка даних); якісні методи (диференціювання та узагальнення матеріалу за якісними параметрами) Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми впливу травматичних подій на когнітивні процеси у дорослому віці; на основі теоретико-методологічного аналізу наукових джерел з’ясовано наслідки впливу травматичних подій на когніцію; емпірично досліджено взаємозв’язок рівня прояву посттравматичних стресових реакцій та рівня розвитку таких когнітивних процесів, як: пам’ять, мислення та увага; розроблено та запропоновано програму тренінгу на тему «Профілактика ПТСР». Наведено результати дослідження рівня розвитку когнітивних процесів (пам’ять, увага та мислення) у осіб дорослого віку, яких було розподілено на дві групи за показником «рівня прояву посттравматичних стресових реакцій». За допомогою математичної статистики, було встановлено, що відмінності у результатах груп є достовірними та невипадковими. Це означає, що у осіб дорослого віку, що мають високий рівень посттравматичних реакцій спостерігається знижений рівень функціонування таких когнітивних процесів як «пам’ять», «увага» та «мислення». Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблематики. Перспективами подальшого вивчення можуть стати поглиблений аналіз ґенези поняття «психотравма» на різних етапах онтогенезу, створення психодіагностичних та психокорекційних методик із вивчення рівня розвитку когнітивних процесів у людей, що пережили або переживають травматичний досвід.

Посилання

Бакка Ю. Посттравматичний стресовий розлад та його вплив на особистість після війни. Освіта і виховання в умовах війни. Вип. 1. 2020.

Безшейко В. Г. Діагностика по стресових розладів: погляд на проблему. Медична психологія. № 1. 2016.

Велитченко Л. К. Когнітивні процеси як суб’єктна динамічна система свідомості. Наука і Освіта. № 9. Одеса, 2011. 36–40 с.

Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання. Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. 424 с.

Панок В. Г. Практична психологія. Теоретико-методологічні засади розвитку: Монографія / В.Г. Панок. Чернівці: Технодрук, 2010. 486 с.

Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. Загальна психологія. Навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 296 с.

Сучасні дослідження когнітивної психології: (матеріали наук.-практ. конф., м. Острог, 15 травня 2020 р. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. 76 с.

Татьянчиков А. О. Математичні методи в психології: навчально-методичні рекомендації (в допомогу до самостійної роботи для здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра факультету психології, політології та соціології); кафедра психології НУ «Одеська юридична академія». Одеса. Фенікс. 2021. 48 с.

Чабан О. С., Хаустова О. О., Омелянович В. Ю. Психічні розлади воєнного часу. Київ : «Видавничий дім Медкнига», 2023. 232 с.

Timmer A. The impact of trauma on mental health and violence in Ukraine. Вплив травми на психологічне здоров'я та насильство в Українi / A. Timmer, L. Iesue. Укр. соціум. 2023. № 3. С. 55–65.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-28

Як цитувати

ВОВК, М. (2025). ВПЛИВ ТРАВМАТИЧНИХ ПОДІЙ НА КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (1 (66), 22-29. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.1.3