THE RELATIONSHIP BETWEEN EMOTIONAL STABILITY AND INTERPERSONAL RELATIONSHIPS: THE GENDER AND AGE ASPECT
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.12Keywords:
emotional stability, positive relationships with others, sensitivity to others, balance of affect, selfcontrol.Abstract
The article examines the relationship between a person’s emotional stability and his/her ability to create and maintain positive relationships with other people. The article purpose is to study correlations between a person’s emotional stability and his/her interpersonal relationships depending on respondents’ gender and age. Research methods. Two indicators were used to study interpersonal relationships: the “positive relationship with others” indicator according to C. Riff’s six-factor model of psychological well-being and the “sensitivity to others” indicator from the Autonomy-Relatedness Test. Two indicators were selected to study emotional stability – the balance of affect (N. Bradburn”s Affective Balance Questionnaire) and “control” indicator from S.Maddi’s survey examining hardiness. Conclusions: Age and gender differences in this relationship were found. Women’s emotional stability depends to a greater extent on their positive, equal and friendly relationships with other people. Men’s emotional stability can also be based on positive relationships with others, but to a lesser extent. Excessive sensitivity to others manifested by some women indicates certain signs of increased neuroticism, which generally has a negative effect on emotional stability. Positive relationships with others, an existing wide range of such relationships has a positive effect on the emotional stability of people of all ages. For young people who have already left the learning stage, it is especially important to learn to control their own lives, including their own emotions, to achieve emotional stability. Therefore, at this age the ability not to fall under the influence of others, the ability to reduce sensitivity to others, to the views, beliefs, opinions of others in order to form their own mature worldview, to control their emotions is especially important, sometimes even more important than a positive relationship. The obtained results will help to develop and maintain people’s emotional stability in the difficult times of war in our country.
References
Аболин, Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань : КГУ, 1987. 261с.
Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения. Вопросы психологии. 1989. № 4
Аминов Н.А. Психофизиологические и психологические предпосылки педагогических способностей. Вопросы психологии. 1988. № 5. С. 11–16
Амінєва Я. Р. Емоційна стійкість особистості як одна з детермінант ефективного подолання складних життєвих ситуацій. Вісник дніпропетровського університету Педагогіка і психологія. 2012. 20. 10.15421/101202.
Гордеева Т.О., Осин Е.Н., Сучков Д.Д., Иванова Т.Ю., Сычев О.А., Бобров В.В. Самоконтроль как ресурс личности: диагностика и связи с успешностью, настойчивостью и благополучием. Культурно- историческая психология. 2016. Т. 12.
Дьяченко М.И., Пономаренко В.А. О подходах к изучению эмоциональной устойчивости. Вопросы психологии. 1990. № 1. С. 106–113
Кордунова Н.О., Дмитріюк Н.С. Емоційна стійкість як важлива складова особистості у період фахової підготовки. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2020. Т. 6. Вип. 17. С. 129–138 8. Кравчук С.Л. Психологічні особливості стійкості та самоконтролю особистості. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. 2014. Том. 10. Вип. 26. С. 467–481
Леонтьев Д.А., Рассказова, Е.И. Тест жизнестойкости. Москва : Смысл. 2006.
Ольшанникова А.Е. Знак доминирующих эмоций и фоновые ЭЭГ-параметры у подростков. Новые исследования в психологии. 1974. № 1/9. С. 60–62.
Павлик Н.В. Гармонизация эмоционального компонента характера в юношеском возрасте. Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. 2014. № 4–2. URL: https://cyberleninka.ru/ article/n/garmonizatsiya-emotsionalnogo-komponenta-haraktera-v-yunosheskom-vozraste (дата обращения: 24.03.2022).
Пфейфер Н.Э, Колюх О.А.S. Эмоциональная стабильность как феномен межличностного взаимодействия. Руснаука. Философия. 2012. www.rusnauka.com/9_NND_2012/Psihologia/7_105388.doc.htm
Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций / Пер. с пол. и вступ. статья В.К. Вилюнаса ; общ. ред. О.В. Овчинниковой. Москва : Прогресс, 1979. 392 с.
Чайка Г.В. Прив’язаність особистості до інших людей і фактори, які впливають на неї. Psychological journal, 2021, № 7(4). С. 9–17. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.4.1
Шевеленкова Т.Д., Фесенко Т.П. Психологическое благополучие личности. Психологическая диагностика, 2005. № 3. С. 95–121. 16. BekkerM. H.J., van Assen M.A.L.M. A Short Form of the Autonomy Scale: Properties of the Autonomy– Connectedness Scale (ACS-30). Journal of Personality Assessment, 2006. № 86(1). С. 51–60.
Bradburn N. The structure of psychological well-being. Chicago : Aldine, 1969.
Paschke L.M., Dörfel D., Steimke R., Trempler I., Magrabi A., Ludwig V.U., Schubert T., Stelzel C., Walter H. Individual differences in self-reported self-control predict successful emotion regulation. Soc Cogn Affect Neurosci. 2016 Aug; 11(8), P. 1193–204. doi: 10.1093/scan/nsw036..
Southwick S., Charney D. Resilience: The Science of Mastering Life’s Greatest Challenges. Psychology. 2012.