ОРТОБІОТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У КОНТЕКСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ

Анотація

У статті розкрито теоретико-практичні засади впровадження здоров’язбережувальних технологій в освітній простір України в умовах модернізації системи освіти та інтеграції до європейського освітнього простору. Обґрунтовано необхідність формування ціннісного ставлення до здоров’я у педагогічних працівників і здобувачів освіти як ключової передумови створення здоров’язбережувального освітнього середовища. Проаналізовано ідеї ортобіотики, зокрема наукову спадщину Ілля Мечников та концептуальні підходи Володимир Шепель щодо самозбереження і професійного довголіття. Визначено структурні компоненти готовності керівників і педагогів до впровадження здоров’язбережувальних технологій у системі післядипломної освіти. Акцентовано увагу на необхідності державної підтримки, міжсекторальної взаємодії та управлінських механізмів формування здоров’язбережувального простору закладу освіти. Публічне управління у сфері методичного супроводу освітнього процесу спрямоване на переорієнтацію пріоритетів змісту освіти з держави на особистість, на послідовну демократизацію та гуманізацію навчально-виховного процесу, педагогічної ідеології загалом, тобто на гуманістичні цінності й виміри, забезпечення узгодженості змісту і якості актуальним проблемам та перспективам розвитку особистості суспільства, держави у вихованні; виховання дітей і молоді в системі освіти через розроблення програми превентивного виховання; розроблення та формування ефективної та дієвої системи профілактики правопорушень, дитячої бездоглядності та безпритульності; запровадження всіх можливих інваріантних моделей змісту виховання в закладах освіти, з урахуванням сучасних тенденцій соціокультурних ситуацій, цінностей виховання та навчання; впровадження програм підготовки молоді до подружнього життя та формування відповідального батьківства. Наголошено, що створення здоров’язбережувального простору закладів освіти вимагає запланованих змін. Фундаментальні державні освітні зміни включають зміни в освітніх ідеях, нормах, організаційних механізмах і рамках, які констатують освіту як соціальний інститут, та сприяють виникнення нових механізмів державного управління (маркетинговий, логістичний, моніторинговий, інклюзивної освіти тощо) для доповнення або заміни наявних закладів, установ.