НОРМАТИВНЕ ПІДГРУННЯ ДЕРЖАНОГО УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Анотація

Анотація. Актуальність теми дослідження: полягає в тому, що на даний час в країні існую тенденція до підвищення загальною напруженості громадян через несприятливий економічний і політичний стан. Це збільшує ризик розвитку психологічних проблем окремої особистості, що, в свою чергу сприяє зниженню працездатності населення та підвищенню в нього агресивних тенденцій. Постановка проблеми: На сьогодні психологічна служба в Україні не є централізованою. Вона представлена окремими структурами, які належать до різних міністерств і відомств, мають різну організацію, функції, нормативне та кадрове забезпечення. Міжвідомча взаємодія між цими службами наразі потребує удосконалення. Аналіз останніх досліджень і публікацій: В статті проаналізовані основні наукові праці з питань психологічного захисту, державного управління в сфері цивільного захисту вцілому, та психологічного захисту зокрема, проведений аналіз нормативних документів, які на сьогодні регламентують діяльність психологічних служб різних міністерств і відомств з питань психологічного забезпечення та існуюча в країні нормативна база з питань психологічного захисту населення України. Наголошено, що координуюча роль з цього питання покладена на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Висновки:За результатами аналізу визначені проблемні питання, які заважають ефективному управлінню заходами в сфері психологічного захисту населення: Наголошено, що існуюча нормативна база є досить сучасною, але координаційна роль центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту в її створенні не відслідковується; не визначена єдина концепція та алгоритм надання екстреної психологічної допомоги; потребує уточнення формула залучення кількості психологів пропорційно до кількості постраждалого населення, яке опинилось в осередку надзвичайної ситуації (події); відсутній механізм залучення волонтерів – психологів; проблемою є оцінка психологічних ризиків населення, що перебуває в зоні антитерористичної операції; перелік психологічних ризиків дозволить створити концепцію мінімізації негативного впливу АТО, та розробити заходи щодо зменшення та нейтралізації негативних психічних станів і реакцій серед постраждалого населення. Наступним кроком нашої роботи буде дослідження наявного досвіду, наукових праць стосовно психологічного захисту населення України і Світу з метою їх узагальнення та надання пропозицій до коригування нормативної бази з даного питання.