УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ НАЙМУ ТА АДАПТАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-30-45

Ключові слова:

добір кадрів, управління людськими ресурсами, служба управління персоналом, професійне навчання, мотивація, стажування, конкурс, підвищення кваліфікації, державний службовець.

Анотація

Анотація. Функціональна ефективність будь-якої організації залежить від ступеню професійного розвитку її працівників. В умовах сучасного швидкого старіння теоретичних знань, умінь та практичних навичок спроможність організації постійно здійснювати розвиток своїх працівників є одним з найважливіших факторів забезпечення конкурентоспроможності її на ринку, оновлення і покращення надання публічних послуг. У статті авторами здійснено огляд теоретичних досліджень щодо питань професійно-кваліфікаційного розвитку державних службовців. Розвиток персоналу є багатостороннім та складним поняттям. Воно складається з великої кількості повязаних між собою соціальних, педагогічних, економічних і психологічних проблем. Для того, щоб з’ясувати його суть, насамперед, необхідно дати відповідь на такі запитання: що таке особистість? Що включає в себе гармонійний та професійно-кваліфікаційний розвиток особистості? В дослідженні визначення професійно-кваліфікаційного розвитку особистості: це навчання як отримувати або підтримувати професійні якості, до прикладу, академічні ступені, необхідні для офіційної роботи, відвідування конференцій, неформальних навчальних можливостей, що з’являються на практиці, тощо. Він є певним процесом набуття людиною необхідних їй знань, здібностей, практики, певних економічних вмінь, моральних цінностей, соціальних якостей, які можна буде застосувати в трудовій діяльності. Рівень професійно-кваліфікаційного розвитку працівників в основному залежить від рівня, якого досягнуто в цій галузі навчальними закладами та конкретною організацією. Досліджено можливості удосконалення системи найму та адаптації, враховуючи особливості функціональних обов’язків державних службовців. Подано рекомендації щодо вдосконалення програми найму. Запропоновано заходи, спрямовані на вдосконалення системи найму та адаптації персоналу. В межах певної організації професійне навчання персоналу може виглядати як первинна професійна підготовка робітників, підвищення кваліфікації або перепідготовка як фахівців з вищою освітою так і робітників.

Посилання

Авер’янов В. Б. Виконавча влада і адміністративне право.К.: Вид. дім «Ін-Юре», 2002. 343 с.

Битяк Ю. П. Пріоритетні напрями забезпечення ефективного функціонування публічної служби в України. Теорія і практика правознавства. 2015. №1. С. 8–21.

Біла-Тіунова Л. Р. Службова кар'єра державного службовця: теорія та правове регулювання : автореф. дис. … докт. юрид. наук : 12.00.07. Одеса, 2012. 41 с.

Іншин М. І. Історія виникнення, розвитку та формування державної служби в Україні. Юридична наука і практика. 2011. № 2. С. 3–6.

Бармакова Н. Сучасні методи підбору персоналу / HR-Portal. 2012. URL : https://hr-portal.ru/article/sovremennye-metody-podbora- personala (дата звернення: 20.10.2020).

Про затвердження Порядку організації підвищення кваліфікації державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування : Наказ НАДС від 26.11.2019 № 211-19 // «Законодавство України» / ВР України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0005-20#Text (дата звернення 05.11.2020).

Плугіна Ю. А. Розвиток персоналу підприємства: підходи, сутність, моделі Вісник економіки транспорту і промисловості. 2013. Вип. 42. С. 323–327. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2013_42_47 (дата звернення: 05.11.2020).

Шовгеля О. М. Зарубіжний досвід мотивування професійної діяльності посадових осіб місцевого самоврядування. Публічне управління: теорія та практика. 2013. Вип. 4. С. 112–117.

Гончарук Н. Т. Розвиток державної служби у контексті інтеграції України в Європейський Союз. Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: матер. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії (м. Київ, 31 трав. 2005 р.): у 2-х т. / за ред. В.І. Лугового, В.М. Князева. Київ: НАДУ, 2005. Т. 2. 344 с.

Головата В. А. Реформування державної служби в Україні в умовах адаптації до стандартів Європейського Союзу. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. Київ, 2008. Вип. 13. С. 292–300.

Карковська В. Я. Етапи оцінювання ризику безпеки державних службовців / В. Я. Карковська. // Public Administartion Aspects 8 (2) 2020. – 2020. – №2. – С. 63–70.

Бурик З. М. Зміцнення кадрової безпеки в органах влади в Україні/ З.М. Бурик // Ефективність державного управління. 2020. № 63.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-20