СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЮ БЕЗПЕКОЮ

Анотація

Анотація. Проблема захисту населення та територій від катастроф різного спрямування є дуже актуальною і стосується фундаментальних основ економічної безпеки. На початку ХХІ ст. глобальні загрози стали вже комплексними, який проявляється у: взаємозалежності природних, техногенних, політичних, економічних, соціальних, екологічних і науково-технічних ризиків; у масштабах надзвичайних ситуацій; у загостренні старих і появу нових нетрадиційних видів небезпек. Комплексність сучасних загроз обумовила пошук такого шляху цивілізаційного розвитку, який, не руйнуючи своєї природної основи, забезпечує людству можливість виживання і подальшого безперервного розвитку. Важливою особливістю концепції сталого розвитку є те, що в ній проблема цивілізаційного розвитку тісно переплітається з проблемою формування систем безпеки як на глобальному, так і на національному рівнях. Як правило, важливі державні рішення певних сферах суспільного життя приймаються без урахування необхідності забезпеченн безпеки і в інших сферах. Така ситуація обумовлена, насамперед неадекватним уявленням про роль та місце останніх у процесах розвитку. У статті обґрунтовано необхідність формування ефективної системи державного управління природно-техногенною безпекою та визначено її цілі. Проаналізовано основні принципи формування й ефективного функціонування системи державного управління природно-техногенною безпекою в умовах надзвичайних ситуацій. В дослідженні визначено, що метою функціонування СУ ПТБ є попередження природно-техногенних катастроф і аварій, своєчасне прийняття заходів щодо локалізації і ліквідації наслідків НС природного і техногенного характеру, раціональне використання ресурсів системи для забезпечення ПТБ. Обгрунтовано, що ЕТС це певним чином організовані соціум, об’єкти економіки, техносфери, а також природно-територіальні екосистеми, які утворюють єдине структурно-функціональне ціле. Структурні підсистеми за своїми просторовими і іншими параметрами відповідають адміністративно- господарським територіальним утворенням та можуть бути різного рівня і масштабу - від національного до об’єктового.