ОСОБЛИВОСТІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ (ВИЗНАЧЕНЬ) СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ОБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-4-2-73-82Ключові слова:
національна стандартизація, нормативний документ, терміни та визначення, об¢єкти права інтелектуальної власності, судова експертиза, судова експертиза об¢єктів права інтелектуальної власності, судово-експертне забезпечення правосуддя.Анотація
Публікація присвячена актуальному питанню сьогодення – національній стандартизації термінології (визначень) судової експертизи об¢єктів права інтелектуальної власності в Україні. У статті розглянуто особливості стандартизації термінів (визначень) судової експертизи об¢єктів права інтелектуальної власності в Україні, а саме: • відповідність вимогам щодо стандартизації термінології; • охоплення термінів (визначень), які не передбачені законодавством, але є особливими для судово-експертної практики; • особливий порядок формування з залученням суб¢єктів інтелектуальної власності в Україні; • обговорення та впровадження. Відзначається важливість діяльності Підкомітету № 5 «Експертиза об’єктів права інтелектуальної власності» ТК 192 у сфері національної стандартизації та Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції, зокрема. Наявний короткий опис становлення діяльності Технічного комітету (ТК 192) «Судова експертиза» в напрямку унормування на рівні державних стандартів діяльності судово-експертного забезпечення правосуддя та проаналізовано нинішній стан та етапи розробки національного документу (НД) «Судова експертиза об¢єктів права інтелектуальної власності. Терміни та визначення», визначено переваги його впровадження. Тим більше, що за критеріями поширеності та значущості важливе місце займають термінологічні стандарти. Формулюється висновок, що запровадження уніфікованих термінів у сфері судової експертизи об¢єктів права інтелектуальної власності унеможливить різне тлумачення одних і тих же термінів у судово-експертній практиці, тобто уніфікує термінологію; забезпечить єдність теоретико-методологічних підходів до даних термінів; забезпечить сумісність термінологічно-категоріального апарату судової експертизи об¢єктів права ін- телектуальної власності з положеннями національного та міжнародного законодавства та іншими спорідненими стандартами; дасть змогу запобігти багатьох колізій у праві, що полегшить роботу науково-дослідним установам судових експертиз, правоохоронним органам та судам, зокрема; підвищить рівень судово-експертного забезпечення правосуддя відповідно до передових світових практик.
Посилання
Юзьків Я. Національна система стандартизації на сучасному етапі/ Ярослав Юзьків// Проблеми української термінології: міжнар. наук. конф., 30 верес. – 1 жовт. 2008 р.: зб. наук. пр. – Л., 2008. – С. 3-8.
Рувін О.Г., Полтавський А.О. Становлення стандартизації судово-експертного забезпечення правосуддя в Україні: перспективи розвитку.// Стандартизація, сертифікація, якість. – 2018. – №3(110). – С. 41-47.
Про стандартизацію: Закон України від 5 червня 2014 р. № 1315- VII // Відомості Верховної Ради України – 2014 – № 31 – Ст.1058. 4. Загальні відомості про ДП «УКРНДНЦ» / [Електронний ресурс]: http://uas.org.ua/ua/zagalnividomosti- pro-dp-ukrndnts/
Наказ № 125 від 7 травня 2018 року ДП «Український науко- во-дослідний і навчальний центр про- блем стандартизації, сертифікації та якості».
Протокол №3 засідання Підкомітету № 5 «Експертиза об’єктів права інтелектуальної власності» ТК 192 від 17.05.2019 р. – Ст. 1-4. 7. Лист Українського інституту експертизи сортів рослин Мінагрополітики №45-12-1/1222 від 13.08.2019 р. (вх. НДЦСЕ ІВ № 687/1-1-17 від 13.08.2019 р.).
Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21 квітня 1993 р. № 3116-XII // Відомості Верховної Ради України – 1993 – №21 – Ст. 218.
ДСТУ 1.2-2015 Правила проведення робіт з національної стандартизації. /Київ /ДП «УкрНДНЦ», 2015.
ДСТУ 1.5-2015 Правила розроблення, викладання та оформлення національних нормативних документів. /Київ /ДП «УкрНДНЦ», 2016.
