ЗАХИСТ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ: ЮРИСЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-3(5)-80-88Ключові слова:
українська мова, російськомовні кальки, тиражування помилок, національна ідентичність, правові документи.Анотація
У статті визначено чинники, які створюють безпосередню загрозу для української державності через порушення законів української мови. Це російськомовність юристів, зайве стильове маркування, звикання до помилкових форм, тиражування помилок і можлива кодифікація помилкової форми в державних правових документах. Визначено шлях такої небезпечної кодифікації: вчені-юристи активно використовують певну форму в зрозумілому для них калькованому варіанті. Практики-юристи чи викладачі-юристи сприймають цю форму без заперечень, причому незалежно від того, носії вони російської чи української мови як першої. На повсякденному рівні після численних публічних повторень помилкової форми вона стає кодифікованою, оскільки вживається в найвищих актах держави. З іншого боку, простий громадянин бачить, що українська лексика дуже близька до його мовлення, переповненого російськими елементами, поступово втрачає відчуття національної ідентичності. А це вже є метою ідеологів імперії, які планували зближення націй і утворення загального радянського народу, через що українська мова взагалі стане не потрібною. Саме тому зміна українських термінів на російські, написання таких слів неправильно на морфологічному чи семантичному рівні загрожує українській державності. І навпаки – виправлення такої ситуації, уникнення російських кальок і заміна їх на українські відповідники не лише очищує державну мову від зайвих іншомовних нашарувань і помилок, але й звільнює українську культуру загалом від колоніальних рудиментів, допомагаючи перемогти в актуальній сьогодні гібридній війні. Сформульовано тезу про те, що шлях від помилкової форми слова до правильної є шляхом до національної ідентичності. Завдяки цьому можливо побудувати справді незалежну країну та міцну й стабільну унітарну державу. Це має провідне значення в контексті сучасних подій в Україні.
Посилання
Юрчук О. Ф. Експертний лінгвістичний аналіз як елемент нормотворчої діяльності / Юрчук О. Ф. // Вісник університету внутрішніх справ. – Вип. 7. – Харків, 1999. – С. 159.
Кримінальний кодекс України. Від 28.12.1960 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://docs.dtkt. ua/doc/1011.33.0
Проект нового Кримінального кодексу України // Українське право. – 1997. – № 2. – С. 5-122.
Словник української мови : [у 11 т.] / ред. кол: Білодід І. К., Бурячок О. О. та ін. – К.: Наукова думка, 1978. – Т. 9. – 916 с.
Словник української мови : [у 11 т.] / ред. кол: Білодід І. К., Бурячок О. О. та ін. – К.: Наукова думка, 1977. – Т. 8. – 928 с.
Російсько-український словник правничої мови / гол. ред. А. Кримський. – К., 1926. – 227 с.
Демченко В. М. Органічна та неорганічна українська мова : монографія / Демченко В. М. – Херсон: Мрія, 2003. – 188 с.
Русско-украинский словарь / ред. кол.: Багмут И., Белодед И., Головащук С. и др. – К.: Наук. думка, 1969. – Т. 3. – 727 с.
Словник ділової людини (російсько-український) / укл. О. Олійник. – К.: «Слов’янський клуб», 1996. – 448 с.
Короткий англо-українсько-російський словник наукової лексики / укл. М. І. Балла, В. Я. Карачун та ін. – К.: Грамота, 2001. – 319 с.
Англ.-укр. юрид. словник / укл. Карабан В. І. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 1088 с.
Словарь росийсько-український / упор. М. Уманець і А. Спілка. – Львів: Наук. товариство ім. Шевченка, 1898. – Т. 4. – 240 с. 13. Російсько-український словник / відп. ред. П. Мустяца. – К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1937. – 889 с.
Етимологічний словник української мови : [у 7 т.] / ред. кол. О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 2003. Т.4. – 656 с.
Адміністративне право і процес УНР в екзилі: невідома правнича спадщина України / укл.: Гриценко І.С., Бевзенко В.М. та ін.. – К.: Дакор, 2015. – 402 с.
Словник української мови : [у 11 т.] / ред. кол: Білодід І. К., Бурячок О. О. та ін. – К.: Наукова думка, 1973. – Т. 4. – 840 с.
Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні, Інститут української мови. – Київ: Наукова думка, 2012. – 288 с.
