СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ОБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЯК ФУНКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ

Анотація

У публікації досліджуються питання теорії та практики судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності, як важливої функції сучасної держави в України. Відзначається, що сучасні конституційні держави світу є багатофункціональними й, у силу суспільного та науково-технічного прогресу, а також інших чинників, реалізують у своїй діяльності все більше різноманітних функцій. Відповідні функції (від лат. functio – «здійснення», «виконання») держави, втілюючи в собі пріоритетні шляхи розвитку та діяльність держави, визначають основні напрями та види (сторони) її діяльності, взаємодії з громадянами і громадянським суспільством. Помітною тенденцією функціонування держав у XXI ст. стало збільшення ролі інновацій в їх розвитку та всебічне використання потенціалу інтелектуального капіталу, а саме: авторського права, у тому числі комп’ютерних програм, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау й ін., – для примноження валового національного продукту. Аналізуються передумови утвердження і генезис судової експертизи з питань інтелектуальної власності в Україні та за кордоном, як функції держави. Відзначається, що окремі елементи експертної діяльності судами відомі іще з часів «Руської Правди» (огляд міста злочину тощо), але розділення функцій здійснення правосуддя та судової експертизи відбувається в Європі лише починаючи з XVII-XVIII ст. На території України судова експертиза починає утверджуватися у судових статутах і діяльності «освідчених людей» у судових процесах другій пол. XIX – на поч. XX ст. Інституціоналізація ж судово-експертної діяльності держави відбувається на теренах України в 1913 році з утворенням кабінетів судової експертизи у Києві та Одесі. Інтелектуальна власність зароджується в Європі в XV-XVIII ст. з виникненням авторського права та привілеїв, першим відомим із яких вважають видавничу привілею, наданого професору Petro de Ravenna nuncupato a Memoria Венеціанською республікою в 1491 р. Подальший розвиток авторського та патентного права зумовили його судовий захист і зародження судової експертизи, первинним об’єктом дослідження якої було авторське право. Доводиться, що в Російській імперії, починаючи з сер. XIX ст., функцій судової експертизи об’єктів авторського права через державні (імператорські) університети, половина з яких на той час знаходилась в Україні (міста Київ, Одеса, Харків). Розкривається подальший генезис судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності в Україні за часів національної революції 1917-1920 років, за радянської доби, а також за часів незалежності України. Відзначається, що унормування в Конституції та законах України, а також інституціоналізація в діяльності Секції судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності Науково-консультативної та методичної ради з питань судової експертизі при Міністерстві юстиції України (з 2002 р.) і Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (з 2004 р.) сприяли утвердженню судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності як самостійної функції Української держави. Зроблено висновок, що зміст цієї функції на сьогодні полягає в забезпеченні Українською державою проведення судових експертиз і експертних досліджень об’єктів права інтелектуальної власності для задоволення потреб судів, органів досудового розслідування та на замовлення фізичних і юридичних осіб, а також у системному науковому та науково-методичному забезпеченні цього виду судово-експертної діяльності.