ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ПРИ ПРОГНОЗУВАННІ ТА ПЛАНУВАННІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2021-1(13)-126-137Ключові слова:
зовнішня політика, системний підхід, прогнозування, планування, ухвалення рішень.Анотація
В статті визначена проблематика розвитку механізмів, інструментів, технологій, форм та правил формування зовнішньої політики України, тому що в сучасних умовах нестабільності та невизначеності в усіх сферах суспільного життя – це є одним з пріоритетних напрямів цієї діяльності. Тому, пріоритетним завданням в міжнародному просторі є пошук ефективних механізмів й встановлення реально дієвої моделі вирішення внутрішньополітичних проблем, які би могли екстраполюватися на ефективне вирішення зовнішньополітичних завдань. Це сприяло визначенню мети статті, а саме – розкрити роль системного підходу для вироблення ефективної зовнішньої політики держави на базі методів прогнозування та планування. Оскільки зовнішня політика держави розробляється на доволі великий строк, то суттєвим стає визначення стратегічного напрямку її розвитку, а за таких умов підвищується потреба в швидкості ухвалення рішень у виборі альтернатив тощо. З одного боку, формувати ефективні рішення та відповідну державну зовнішню політику стає простіше, адже ми сьогодні отримуємо велику кількість даних та інформації швидко, проте, з іншого боку, серед великої кількості інформації не так багато тієї, яку насправді можна використовувати для ухвалення рішень. Також, можна сказати, що в зовнішньополітичній діяльності України поки що цифровізація поширена недостатньо, хоча в усьому світі основним рушієм процесу ухвалення рішень стають дані та інформація. Планування трансформації, що спричинить «підрив» старих парадигм мислення, вимагає вивчення новаторських моделей, пошуку нових джерел генерування надходжень, прогнозування можливих напрямків здійснення управлінських впливів. Запропоновано, розглянути процеси формування (розробки) зовнішньої політики з точки зору системного підходу та теорії систем, оскільки розуміння загальних закономірностей у будові й функціонуванні систем дозволяє прогнозувати їх дії, передбачати етапи розвитку. Таким чином, в статті запропонована модель формування зовнішньої політики держави на основі системного підходу із застосуванням методів прогнозування та планування, яка вказує на взаємозв’язок умов здійснення прогнозу і його цілей, а також на взаємозв’язок прогнозування і ухвалення рішень. Рішення, як правило, ухвалюються на підставі даних прогнозування. У свою чергу, ухвалені рішення впливають на результати здійснення прогнозів.
Посилання
Білоус В. С. Синергетична парадигма і політична діяльність: методологічний потенціал та ефективність його реалізації. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. К. Київ. ун-т, 2006. Вип. 81/83. С. 8-9.
Геєць В. М. Моделі і методи соціально-економічного прогнозування. 2-ге вид. Х. ВД «ІНЖЕК». 2008. 396 с.
Іщенко І. В. Політичні інститути в нестабільному середовищі: функціональні особливості: монографія. Дніпропетровськ: Інновація, 2015. 306 с.
Почепцов Г. Г. Стратегический анализ. Стратегический анализ для политики, бизнеса и военного дела. К. Дзвін, 2004. 333 с.
Ржевська Н. Ф. Американські аналітичні центри як суб’єкти прогнозування зовнішньої політики. Проблеми міжнародних відносин. 2015. №. 10-11. С. 316-332.
Неліпа Д. В. Системний аналіз в політології: теорія, методологія, практика. К. Центр учбової літератури, 2011. 312 с.
Бакуменко В. Д. Попов С.А. Парадигма інноваційного розвитку суспільства: сучасні концепції реформування публічного управління. Ефективність державного управління. 2015. Вип. 43. С. 21-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2015_43_4
Дєгтяр А. О. Методологічні підходи до побудови системи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності організації соціокультурної сфери. Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації. 2015. Вип. 46. С. 62-71. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ haksk_2015_46_9
Дубов Д. В. Проблеми формування державної політики щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні: у пошуках стратегічного бачення. Політологічні студії. 2016. Вип. 5. С. 126-134. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/znpps_2016_5_15
Дурман М. О., Дурман О. Л. Застосування інформаційно-аналітичних систем при оцінці регуляторних впливів у сфері державного управління. Актуальні проблеми державного управління, педагогіки і психології. Випуск 1(2). 2010. Херсон, с. 21-23. 11. Нижник Н. Р., Ситник Г. П., Олуйко В. М. Теоретико-методологічні аспекти розробки управлінських рішень у сфері забезпечення національної безпеки. Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. 2004. № 4. С. 250-258. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Unzap_2004_4_44
Тертичка В. Аналіз державної політики і політологія. Політичний менеджмент. 2004. № 6. С. 3-22. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/PoMe_2004_6_3
Дурман О. Л. Застосування системного підходу при ухваленні рішень в процесі формування зовнішнього курсу держави. Вісник Національного університету цивільного захисту України: зб. наук. пр. Х. Вид-во НУЦЗУ, 2020. Вип. 1 (12). (Серія «Державне управління»). С. 93-109. DOI: 10.5281/zenodo.3832389
Дурман Н. А., Рогальский Ф. Б. Информационная поддержка принятия решений при непрогнозируемых изменениях внешних условий. Проблемы легкой и текстильной промышленности. Херсон. 1998. №1. С. 228-233.
Alina L. Pomaza-Ponomarenko, Larysa M. Hren, Olena L. Durman, Nataliia V. Bondarchuk, Vasyl Vorobets. Management mechanisms in the context of digitization of all spheres of society. Núm. 42 (2020): Revista San Gregorio. SPECIAL EDITION-2020. Р 1-9.
Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін.; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. К.: НАДУ, 2010. 820 с.
Афанасьев В. Г. Научное управление обществом. М. Политиздат, 1973. 390 с.
Гвишиани Д. М. Организация и управление. М., 1972. С. 25-158.
Горбатенко В. П. «Аналіз майбутнього» та його роль в управлінні соціально-політичними процесами. Політичний менеджмент. 2006. №2 (17). URL: www.politik.org.ua/vid/magcontent. php3?m=1&n=22&c=219
Витвицький Я. С., Палійчук М. В., Петренко В. П. Економічний розвиток регіональних суспільних систем у постіндустріальний. Моделювання регіональної економіки. 2010. № 1. С. 320-332. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Modre_2010_1_41
Шаптала О. С., Кіндзерський С. А. Контроль та моніторинг – складові гумантарної сфери. Університетські наукові записки. 2007. № 3. С. 45-47. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Unzap_2007_3_10.