THE HUMAN FACTOR IN THE SYSTEM OF PUBLIC MANAGEMENT OF HUMAN SECURITY: THEORETICAL AND CONCEPTUAL ASPECT
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2022-1(19)-73-79Keywords:
public administration, mechanisms of public administration, human factor, human security, human security management.Abstract
The scientifi c article is devoted to the complex research and defi nition of the human factor in the system of public management of human security through the prism of the theoretical and conceptual aspect. Emphasis is placed on the fact that in the context of globalization there is an active process of transformation and reform of traditional and well-established principles of statehood, which allows to capture the phenomena that indicate the crisis of the state and public administration. This is due to the fact that the unifi cation of some aspects of public life (legal, political, economic, etc.) inevitably entails a change in others (cultural and anthropological). Therefore, the development and separation of the anthropological concept of public administration, which affi rms the invariant principles of consolidation and solidarity of the state, man and society, is especially important, because it is not only heuristic in terms of fi nding a balance between global and regional in future anthropological problems. formats of the state, but also appears as a fundamental aspect in the context of the formation of mechanisms for public management of personal security. It concluded that in modern conditions of political and civilizational globalization, which is manifested in a specifi c combination of integration and disintegration processes and forces: the faster and more inevitable process of unifi cation and corporatization of political, legal, fi nancial and economic systems, the deeper intercivilizational, the issue of formation of the human factor in the system of public administration is of particular importance. In light of the search for new models of consolidation of the modern state (in particular on the basis of solidarity), it is advisable to develop a prognostic concept of anthropology of public administration, taking into account the properties and characteristics of both ethnic groups and individuals. conservatism and cultural and civilizational identity, which will combine both modern traditions and technologies of existence, and historical national experience.
References
Абелес М. Политическая антропология : новые задачи, новые цели. Международный журнал социальных наук . 1998. № 20. Т. VI. С. 27-44.
Бади Б. Переосмысление социологии государства. Международный журнал социальных наук . 1994. № 4. С. 17–36.
Атаманчук В. Г. Теория государственного управления. Москва : Омега-Л, 2004. 301 с.
Грішнова О. А. Людський розвиток : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2006. 308 с.
Ларіна Я., Брацлавська О. Розвиток людського капіталу в умовах глобалізації. Київ : ВЦ «Академія», 2012. 248 с.
Ковальчук В. Інвестування в людський капітал як фактор інноваційного розвитку економіки України. Соціально-економічні проблеми і держава . 2016. Вип. 2 (15). С. 33-40.
Мельничук Д. П. Людський капітал: пріоритети модернізації суспільства у контексті поліпшення якості життя населення. Житомир : Полісся, 2015. 564 с.
Гавкалова Н. Л., Маркова Н. С. Формування та використання інтелектуального капіталу. Харків : Вид. ХНЕУ, 2006. 252 с.
Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов: антология экономической классики. Москва, 1999. 489 с.
Амосов О., Дєгтяр А. Формування людського капіталу в умовах інноваційної економіки: методологічний аспект. Публічне управління: теорія та практика . 2011. № 3(7). С. 164-172.
Верхоглядова Н. І. Людський капітал і показники економічного зростання. Економіка та держава: Міжнародний науково-практичний журнал 2007. № 1. С. 84- 86.