АНАЛІЗ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ ПРО СУДОВІ СИСТЕМИ В УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТАХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ І ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У ПЕРІОД ДО ПРИЙНЯТТЯ ЛІСАБОНСЬКОГО ДОГОВОРУ

Анотація

Застосувавши загальнонаукові принципи та загальноправові і спеціально-історичні методи дослідження, міждисциплінарний та комплексний підходи до вивчення трансформації положень установчих документів Європейських співтовариств і Союзу щодо їх судових систем, в статті одним із перших в історико-правовому аспекті серед вітчизняних вчених проаналізовано модернізацію положень Договорів зазначених об’єднань стосовно Суду Євросоюзу у період із заснування Європейських співтовариств (вугілля і сталі, економічного, з атомної енергії) до прийняття Лісабонської угоди. Встановлено, що із розвитком і поглибленням інтеграційних процесів в Європі, з розширенням складу держав-членів співтовариств і Союзу та з врахуванням конкретної спочатку економічної, а з часом і суспільно-політичної ситуації відбувалися позитивні зміни положень установчих договорів Європейських співтовариств і Союзу стосовно їх судових систем, що безпосередньо впливало на підвищення ролі Суду ЄС. У статті поетапно розкривається, як положення установчих договорів спочатку про Суд з обмеженою функцією в сфері господарства( вугілля і сталі), про єдиний Суд трьох співтовариств (ЄСВС, ЄЕС, Євратом) поступово трансформувалися в положення про Суд ЄС, як самостійний наднаціональний інститут неполітичного характеру, прослідковуються їх відмінності і взаємозв’язки. Досліджено, що відповідно до положень установчих договорів він із одноінстанційного Суду поступово перетворювався в складну судову систему Євросоюзу під назвою Суд Європейського Союзу. Цей процес знайшов відбиття в особливостях внесених змін до положень Єдиного європейського акту, Маастрихтського, Амстердамського та Ніццького установчих договорів на чому концентрується увага в статті. Такі особливості стосувалися змін структури судових систем співтовариств і Союзу, перерозподілу юрисдикції судових органів, розширення їх повноважень, загалом поглиблення змісту положень установчих документів щодо Суду Європейських співтовариств тощо, що сприяло підвищенню його ролі в захисті прав і свобод людини і громадянина, в утвердженні верховенства права.