ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ЯК СПОСІБ ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем ефективного правового використання такого способу захисту цивільних прав як визнання права власності. Встановлено, що законодавець гарантує кожному право мирно володіти своїм майном та забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Виявлено, що визнання права є одним із способів захисту цивільних прав, які закріплені у статті 16 Цивільного кодексу України. Стаття 392 Цивільного кодексу деталізує правову реалізацію визнання права як способу захисту права власності. Адже відповідно до статті 392 ЦК власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Доведено, що пред’явити позов про визнання права власності можна тоді, коли це право оспорюється, не визнається чи звернення до нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування з обгрунтованою письмовою заявою про видачу дубліката втраченого або зіпсованого документа не принесло позитивного результату. Встановлено, що серед науковців висловлюються міркування про те, що власник майна може звернутись до суду з позовом про визнання права власності, який матиме самостійне правове значення і не вимагатиме внесення будь-якого зобов’язуючого рішення для інших осіб, оскільки у цьому випадку навіть відсутня така сторона, як відповідач. Констатовано необгрунтованість таких міркувань, оскільки вони суперечать чинному Цивільному процесуальному кодексу України, відповідно до статті 175 якого подання позовної заяви без зазначення інформації про відповідача є недоліком і спричинить залишення цієї заяви без руху відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України. Обгрунтовано думку про доцільність підтримати позицію науковців, відповідно до якої при відсутності спору про право при визнанні права власності доцільно надати власникам право звертались до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту володіння майном на праві власності, підтвердивши тим самим констатуючий характер аналізуючого способу. Доведено логічність пропозиції внести зміни до статті 392 ЦК України, яка стосується визнання права власності, та доповнити її після слів «якщо це право оспорюється іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності» словами такого змісту: «або встановити в інший спосіб». Встановлено, що визнання права власності у разі відсутності спору про право не може обмежуватись лише правом звертатись до суду в порядку окремого провадження про встановлення факту володіння майном на праві власності, а може також включати інші способи, зокрема позасудові, як наприклад, отримання дубліката документа про власність.